Банкірам розповіли про регуляторні новації

Національний банк провів традиційну нараду з топ-менеджерами сорока найбільших банків України, в яких зосереджено 96% всіх активів банківської системи. Про це інформує прес-служба регулятора. 

Зустріч була присвячена питанням перспектив розвитку економічної ситуації та банківського сектору, регуляторним новаціям НБУ, а також найбільш очікуваним фінансовим законопроектам на осінь 2018 року.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

«Україна вступила у передвиборчий період, але, наголошую, Національний банк залишається поза політикою, незалежним та націленим на виконання нашого мандату та подальше втілення реформ, – підкреслив Голова НБУ Яків СМОЛІЙ, відкриваючи зустріч. – В жодному разі Національний банк не повернеться до фіскального домінування. Як передбачає Стратегія монетарної політики, наша подальша політика буде спрямована на забезпечення інфляції на рівні 5%, і Національний банк навіть не розглядає можливості фінансувати бюджетний дефіцит через купівлю облігацій внутрішньої державної позики».

Підсумовуючи візит місії МВФ до Києва, Голова Національного банку зауважив, що діалог у цілому був конструктивним: «Переговори тривають. Питань до Національного банку немає, чекаємо на необхідні кроки – приведення тарифів на газ до ринкового рівня, а також на остаточне врегулювання окремих питань Державного бюджету. Ми налаштовані оптимістично».

Говорячи про банківську систему, Яків Смолій зазначив, що вона продемонструвала кращий фінансовий результат з початку 2014 року – за 8 місяців 2018 року чистий прибуток платоспроможних банків склав 13,75 млрд. грн. При цьому обсяг відрахувань до резервів у 2018 році, ймовірно, буде найнижчим за останнє десятиліття. За його словами, такий результат свідчить про якісне виконання банками «домашнього завдання» з докапіталізації, розчищення балансів від неякісних активів, підвищення ефективності операційної діяльності. Банки продовжують відновлювати кредитування, особливо роздрібне та надійних корпоративних позичальників.

Також у банківській системі формується новий тренд – скорочення профіциту ліквідності.

«Ми очікуємо, що наступного року банківська система перейде до дефіциту ліквідності, тому варто завчасно подумати над ліквідними заставами, щоб мати змогу скористатися інструментами рефінансування», – закликав банкірів очільник центрального банку.

АДАПТАЦІЯ БАЗЕЛЬ ІІІ

У свою чергу Перший заступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА проінформувала присутніх, що Національний банк продовжує впровадження європейських норм регулювання фінансового ринку, які базуються на рекомендаціях Базель ІІІ.

Зокрема, фактично запроваджено SREP (Supervisory Review and Evaluation Process), хоча деякі його інструменти ще в процесі імплементації. При цьому НБУ використовує не принцип копіювання, а адаптування норм і регуляцій під українські реалії.

«З точки зору рівня розвитку українського фінансового ринку, деякі вимоги Базель ІІІ для нас поки передчасні. Національний банк дотримується пропорційного підходу – рівень складності регуляцій повинен відповідати рівню розвитку ринку. Відповідно, ми впроваджуємо в першу чергу ті регуляції, яких потребує український ринок. Для нас було важливо, щоб банки почали в повній мірі виконувати існуючі регуляції, а тим фінансовим показникам та рівню виконання пруденційних нормативів, які подають у звітності банки, можна було довіряти. Лише після цього ми зможемо говорити про впровадження додаткових норм і посилення чинних», – підкреслила Катерина Рожкова.

Вона також нагадала про плани щодо впровадження вимог Базеля ІІІ з ліквідності. Так, у 2018 році Національний банк з метою підтримки фінансової стабільності та підвищення стійкості банківської системи до можливих шоків ліквідності запровадив новий пруденційний норматив – коефіцієнт покриття ліквідністю LCR (Liquidity coverage ratio), який зараз банки розраховують у тестовому режимі, а з 1 грудня цього року норматив стане обов’язковим до виконання. Рівень, з якого стартуватиме офіційний розрахунок LCR у грудні, буде оголошено в листопаді.

Норматив NSFR (Net Stable Funding Ratio) також буде впроваджуватися, але з 2020 року. Дотримання коефіцієнта NSFR є складнішим для банків, ніж LCR, оскільки створює необхідність суттєво змінити строкову структуру пасивів, адже зараз банки в Україні дуже сильно покладаються на короткострокове фондування. Саме тому введення NSFR планується пізніше і займе кілька років.

Катерина Рожкова повідомила, що Національний банк з 2020 року також впровадить і буфери капіталу та нові вимоги до структури регулятивного капіталу. Їх запуск потребуватиме певного часу, оскільки вимагає змін до законодавства в частині нових інструментів капіталу, таких як безстроковий субординований борг. Це субординований борг, який може враховуватися в капіталі третього рівня і при цьому бути номінованим у валюті. У разі настання певних тригерів він має обов’язково конвертуватися у статутний капітал.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЗАКОНУ ПРО ВАЛЮТУ

Зі свого боку Заступник Голови НБУ Олег ЧУРІЙ розповів про імплементацію Закону «Про валюту і валютні операції», який забезпечить довгоочікуваний перехід України до ліберального та прозорого валютного регулювання. Першим кроком у цьому питанні стала розробка проекту структури нормативно-правової бази, яка набуде чинності разом із введенням в дію Закону – 7 лютого 2019 року. За словами Олега Чурія, нове валютне регулювання буде простим, зрозумілим та доступним і складатиметься із семи нових ключових нормативно-правових актів.

«Ми плануємо обговорити проект кожної з постанов з банківською та експертною спільнотою, перш ніж остаточно завершити їх опрацювання та оприлюднити їх фінальну версію на початку січня», – пообіцяв Олег Чурій.

Паралельно Національний банк продовжує проводити валютну лібералізацію, спрямовану на покращення інвестиційного клімату. Так, з 1 листопада буде послаблено валютний контроль для купівлі іноземної валюти нерезидентами з метою повернення за кордон іноземних інвестицій за результатами операцій з ОВДП. «Разом із законом про номінального утримувача та відкриттям рахунку міжнародного розрахункового депозитарію в депозитарії НБУ це допоможе збільшити приплив іноземного капіталу на ринок державного боргу України», – зазначив пан Чурій.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: