В Україні прогнозують зростання попиту на лізинг

До 2021 року лізингові компанії більш як у двічі збільшать обсяги фінансування українського малого та середнього бізнесу. Попит на послуги лізингових компаній в Україні та обсяги лізингових угод будуть стрімко зростати у найближчі три-п’ять років. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Фінансовий лізинг в Україні: оцінка стану та перспектив розвитку», організованого Асоціацією «Українське об’єднання лізингодавців» за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», йдеться у прес-релізі за підсумками заходу.

На круглому столі було презентовано дослідження «Лізингова галузь в Україні: тенденції та рекомендації для зростання», проведене експертами Проекту USAID. Воно є першим детальним аналітичним оглядом ринку лізингових послуг в Україні, основних трендів галузі та визначення перепон для розвитку індустрії в цілому.

Його результати свідчать, що у лізингової галузі є значні перспективи для зростання, але обмеженість фінансування галузі, відсутність сучасної сприятливої законодавчої бази та спеціальних податкових стимулів, а також низька обізнаність підприємців про сучасні інструменти фінансування бізнесу є найсильнішими перешкодами для розвитку лізингу в Україні. Це обмежує підприємства у фінансуванні.

«Українські малі та середні підприємства недоотримують близько $9,3 млрд. в рік, і серед багатьох причин недофінансування є саме відсутність додаткових стимулів для розвитку різних видів фінансування, альтернативних банківському кредиту – таких, як лізинг. Впевнена, що державі дуже вигідно підтримати розвиток цього ринку та привернути увагу міжнародних та локальних інвесторів до всіх українських лізингових компаній, а не лише до компаній з іноземним капіталом», – підкреслила під час круглого столу Експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Анна КРАКОВСЬКА, яка є одним із авторів дослідження.

Серед інших факторів, які стримують розвиток лізингової галузі в Україні, автори дослідження та учасники круглого столу назвали брак внутрішнього та іноземного капіталу, відсутність спеціальних державних мотивуючих програм для малого та середнього підприємництва та застаріле законодавство, яке регулює лізингові операції в Україні.

«Базовий закон, що регулює лізингові операції не оновлювався вже багато років. Тому було б бажаним, аби законопроект «Про фінансовий лізинг» (№6395) був підтриманий парламентарями. Тільки тоді ринок суттєво пожвавиться, обсяги фінансування підприємств збільшаться і економіка отримає додаткове фінансування. Впевнений, що прийняття закону дасть колосальний ефект для всієї економіки. І особливо для малого та середнього бізнесу», – прокоментував народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло ДОВБЕНКО.

Він також додав: «Одним із найбільш реалістичних шляхів для фінансування лізингових угод є прийняття нормативної бази, яка дозволить ОТГ випускати облігації та залучати кошти на необхідну громадам техніку. Придбаючи її при цьому у фінансовий лізинг. Від цього виграють всі – і громади, і лізингодавці, і держава. Мова йде про шляхобудівну, снігоприбиральну техніку, автобуси для територіальних потреб, сміттєпереробне устаткування тощо. І відповідний законопроект №9023 вже підготовлений нашим Комітетом. Сподіваюсь, він буде прийнятий найближчим часом».

Результати дослідження Проекту USAID свідчить, що з макроекономічної точки зору лізинг може стати тим фінансовим інструментом, який допоможе профінансувати реновацію застарілих виробничих потужностей та оновлення інфраструктури. Наразі на українському ринку найбільше користуються лізингом дві галузі – транспортна та сільське господарство. Найбільший потенціал для проникнення лізингу в Україні мають такі нові сегменти економіки, як ІТ, медицина (медичне обладнання), дорожнє будівництво, логістика, нерухомість, інфраструктура, переробка відходів, альтернативна та відновлювальна енергетика.

«10,6 млрд. грн. склала вартість договорів лізингу, укладених лізингодавцями – небанківськими установами в першому півріччі 2018 року. Це 80% від усього минулорічного обсягу. При цьому за шість місяців загальний портфель договорів лізингу вже зріс на 3,3 млрд. грн. (+14%) та склав 26 млрд. грн. Впевнений, що за наявності належного фінансування, лізингодавці можуть збільшити обсяги нових угод у рази», – зазначив Член Нацкомфінпослуг Олександр ЗАЛЄТОВ.

Наталія ПЕДОС, Експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», яка є одним із співавторів дослідження, впевнена, що для прискорення зростання ринку лізингу держава має активно запроваджувати найпоширеніші економічні стимули підтримки лізингоотримувачів, які б спонукали їх до реінвестування прибутку. «Серед таких мотиваційних інструментів – податкові стимули (прискорена амортизація активів, які передані в лізинг, усунення подвійного оподаткування), дотації, субсидії та урядові гарантії. США, ЄС, Австралія, Румунія, Казахстан та інші країни саме так підтримують цей бізнес та швидко отримали результат у вигляді збільшення фінансування бізнесу», – повідомила експерт.

У дослідженні наголошується, що лізингова галузь змушена активно шукати нові джерела фінансування на внутрішніх ринках капіталу та від міжнародних фінансових установ. Голова Ради Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Олександр КОЩЕЄВ вважає, що лізингові компанії більш активно почнуть використовувати фондовий ринок для фінансування лізингової галузі: «У цьому році три лізингові компанії вже випустили корпоративні облігації з метою залучення додаткових коштів для фінансування конкретних проектів своїх клієнтів. Це дуже вагомий крок для всієї галузі, і це новий тренд, це показник нового рівня ринку. Але, на жаль, поки що не всі іноземні кредитори готові співпрацювати з вітчизняними лізинговими компаніями, які не є дочірніми підрозділами європейських фінансових груп. Ми сподіваємося, що найближчим часом ця ситуація зміниться, і локальні українські лізингоотримувачі зможуть долучитися до великої кількості міжнародних програм підтримки МСБ. У локальних компаній вже є напрацьована позитивна кредитна історія, є вчасне виконання всіх зобов’язань, є прозора модель ведення бізнесу».

Більшість учасників ринку впевнені в оптимістичному сценарії розвитку українського ринку лізингу.

«Ми прогнозуємо, що наступні 4-5 років варто очікувати зростання обсягів нового бізнесу в 3-4 рази. У першу чергу, це відбудеться за рахунок значного відкладеного попиту підприємств. Крім того, значно активізуються в наданні послуг фінансового лізингу комерційні банки, які, маючи прямий доступ до фінансування, можуть дуже швидко збільшувати свої портфелі», – запевнив Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Capital Times Артем ЩЕРБИНА.

Більш детально – у Дослідженні «Лізингова галузь в Україні: тенденції та рекомендації для зростання»

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: