Як розвиватиметься система гарантування вкладів в Україні

Це питання було проаналізоване в рамках міжнародної експертної дискусії «Фінансова стабільність та система страхування вкладів: ключові питання», повідомляє прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Обговорення відбулося з нагоди відзначення 20 річниці створення ФГВФО, за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Світового банку. Участь у заході взяли представники банківської спільноти, народні депутати та міжнародні експерти з питань гарантування вкладів.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СТАНДАРТІВ ЄС

«За перші 20 років свого існування система гарантування вкладів фізичних осіб в Україні пройшла непрості випробування: дві банківські кризи, 93 млрд. грн. виплаченого гарантованого відшкодування, необхідність створення системи управління та продажу активів неплатоспроможних банків. Сьогодні, відповідаючи за виведення з ринку понад 90 неплатоспроможних банків, Фонд гарантування ставить перед собою нові, амбітніші цілі – наближення принципів вітчизняної системи гарантування до стандартів Директив ЄС. Зрештою, ми маємо стати справді надійною ланкою системи фінансової безпеки країни», – зазначив Директор-розпорядник ФГВФО Костянтин ВОРУШИЛІН.

«Роль ФГВФО у забезпеченні надійності та безпечності фінансової системи, якій довіряє населення України, є дуже важливою. USAID підтримує Фонд у своїй діяльності, спрямованій на захист прав українських вкладників. Це дуже корисна дискусія, адже під час неї обговорювалися підходи до імплементації стандартів ЄС щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків та гарантування вкладів», – наголосив Директор Офісу економічного зростання USAID Фархад ГАУССІ.

Так, підписанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС наша держава взяла на себе зобов’язання гармонізувати власне законодавство із нормами трьох Євродиректив – 2001/24/ЄС/, 2014/49/ЄС, 2014/59/ЄС. Останні дві є ключовими для реформування системи гарантування вкладів в Україні. Їхніми нормами, зокрема, передбачено:

– набуття іншими, ніж банки, кредитними установами участі у Фонді;

– підвищення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами: сьогодні в країнах ЄС цей показник становить 100 тис. євро, питання – якою має бути ця сума для України;

– скорочення строку початку виплат відшкодування коштів вкладникам до 7 робочих днів – зараз виплати починаються не пізніше 20 робочого дня з дати початку виведення неплатоспроможного банку з ринку;

– зміна системи фінансування Фонду – відмова від запозичень у держави та створення фонду (окремого рахунку) фінансування врегулювання неплатоспроможності за рахунок коштів учасників;

– забезпечення Фондом безперебійного виконання кредитною установою її ключових функцій під час застосування механізму врегулювання;

– розширення повноважень Фонду в питанні підготовки планів врегулювання для життєздатних кредитних установ, які є важливими для фінансової системи України;

– удосконалення діючих і запровадження нових способів врегулювання, у тому числі механізмів «bail-in» (списання або конвертація зобов’язань);

– право ФГВФО розпочати підготовку до управління активами кредитної установи до початку врегулювання шляхом здійснення їх оцінки та моніторингу їх стану;

– обмеження результатів оскарження судових рішень регуляторів лише можливою компенсацією власникам кредитних установ за професійну помилку.

ВРЕГУЛЮВАННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ

Національний банк спільно з ФГВФО за підтримки міжнародних партнерів планує впровадити превентивний механізм оздоровлення та врегулювання неплатоспроможності банків, йдеться на офіційній сторінці НБУ у Facebook.

Як зазначила у ході експертної дискусії Перший заступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА, це стане можливим завдяки імплементації в Україні Директиви 2014/59/ЄС (Bank Recovery and Resolution Directive, BRRD).

За її словами, реалізація директиви BRRD передбачає концептуальну зміну підходу до оздоровлення та врегулювання неплатоспроможності банків в Україні.

«При впровадженні директиви BRRD для врегулювання можливих проблем банки будуть розробляти та подавати до Національного банку плани відновлення платоспроможності (recovery plan), на основі якого Фонд гарантування вкладів розроблятиме план врегулювання (resolution plan). При настанні подій, які негативно вплинуть на фінансовий стан банку, Національний банк буде вводити recovery plan у дію. Якщо він не спрацьовує, і ситуація у фінансовій установі й надалі погіршуватиметься, тоді Фонд гарантування розпочне реалізовувати план врегулювання», – розповіла Перший заступник Голови НБУ.

Вона також наголосила, що головна перевага такого способу врегулювання в тому, що втручання Фонду відбувається в момент, коли в банку залишаться не лише зобов’язання перед кредиторами, але і ліквідні активи.

Головна ціль впровадження превентивних заходів врегулювання неплатоспроможності – у зменшенні ризиків для державних фінансів та мінімізації втрат для вкладників та інших кредиторів банків.

«Ми повинні починати працювати з потенційно можливим банкрутством банку не тоді, коли ситуація вже критична, а тоді, коли ще є можливість її покращити», – резюмувала Катерина Рожкова.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: