Запровадження МСФЗ 9 не впливає на показники діяльності центрального банку

У Національному банку відбувся круглий стіл щодо особливостей впровадження міжнародного стандарту фінансової звітності МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», організований за підтримки проекту Канада – МВФ «Розбудова інституційної спроможності НБУ» та Світового банку. Про це повідомляє прес-служба НБУ. 

Учасниками заходу стали представники центральних банків Білорусі, Боснії і Герцеговини, Вірменії, Грузії, Македонії, Молдови, Туреччини, Хорватії та України.

Заступник Голови НБУ Роман БОРИСЕНКО нагадав, що круглий стіл у такому форматі проводиться вдруге. Національний банк відкритий для обміну новою інформацією з міжнародними колегами та сподівається, що такі зустрічі стануть постійними.

 «Коли у вересні минулого року ми вперше зібралися разом у Києві, то обговорювали введення стандарту МСФЗ 9. Наша дискусія тоді більше стосувалася планів та очікувань ринку, оскільки ще в минулому році у практичній площині Національний банк міг говорити лише про власний досвід із запровадження нового стандарту. Сьогодні ж в української сторони вже є можливість говорити про перші результати імплементації МСФЗ 9 українськими банками», – зазначив Роман Борисенко.

За його словами, запровадження банками з 1 січня 2018 року МСФЗ 9 не мало суттєвого впливу на їхню операційну ефективність: «У власників і топ-менеджменту банків спочатку були побоювання, що новий стандарт звітності призведе до необхідності додаткової докапіталізації. За нашими оцінками, застосування МСФЗ 9 вплинуло на власний капітал банків, але це не зменшило регулятивний капітал та його достатність».

Однією з основних тем круглого столу була практика впровадження МСФЗ 9 безпосередньо центральними банками. Представники цих банків дійшли згоди, що суттєвого впливу від переходу на МСФЗ 9 на показники їхньої діяльності не відбулось. Під час дискусії учасники зазначили, що в результаті переходу відбулись певні зміни в частині класифікації активів на балансах центробанків. Вони також погодились, що загалом боргові фінансові інструменти, емітовані державою або її центральним банком у валюті цієї держави, є такими, за якими кредитний ризик умовно відсутній (несуттєвий), а отже, немає потреби у формуванні резервів.

Крім цього, учасники заходу наголосили на тому, що перехід на новий стандарт фінансової звітності консолідував роботу всіх залучених до цього процесу підрозділів: бухгалтерського обліку, управління ризиками, підрозділів фронт-офісу та інших. Окрема увага також була приділена підготовці фінансової звітності за новим стандартом та розкриттю інформації відповідно до нових вимог.

На заході також обговорювалися питання проведення SPPI-тесту фінансових активів (аналіз контрактних грошових потоків на наявність серед них виключно платежів на погашення основної суми та процентів), оцінки очікуваних кредитних збитків, впливу запровадження МСФЗ 9 на прибутковість, особливості побудови комунікацій з основними стейкхолдерами.

Новим напрямом роботи круглого столу стало обговорення останніх змін в МСФЗ та їх можливого впливу на фінансову звітність центральних банків у майбутніх періодах. Зокрема, розглядалися нові МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», МСФЗ 16 «Оренда», МСФЗ 17 «Страхові контракти», нова концептуальна основа фінансової звітності, рекомендації Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку «Судження щодо суттєвості».

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: