Які ризики несе СПЛІТ на фінансовому ринку

Об’єднання Учасників Фінансових Ринків проаналізувало 10 основних ризиків, які несе в собі законопроект про СПЛІТ.

Як зазначається у прес-релізі ОУФР, найближчим часом у Верховній Раді планується розглянути у другому читанні законопроект №2413а (більш відомий як СПЛІТ), яким передбачається передати регулювання та нагляд за небанківським фінансовим ринком від Нацкомфінпослуг до Національного банку та НКЦПФР. Автори документа переконані, що прийняття законопроекту зробить регулювання та нагляд за небанківським фінансовим ринком більш ефективним та активно наполягають на його прийнятті.

При цьому, за даними ОУФР, самі учасники небанківського фінансового ринку вважають, що мова йде не про підвищення ефективності, а про руйнування системи регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком як такої.

1. Прийняття законопроекту №2413а призведе до руйнування правового поля регулювання небанківського фінансового ринку.

На сьогодні в Україні діє низка законів, які стосуються регулювання. Вони встановлюють вимоги щодо процедур ліцензування, регулювання, проведення перевірок, надання адміністративних послуг в Україні та розроблені у відповідності з вимогами ЄС.

Законопроект же виводить державне регулювання ринків фінансових послуг з-під дії цих законів та передає НБУ функції регулювання ринку його нормативно-правовими актами.

«Це руйнує правове поле регулювання небанківського фінансового ринку, створює невизначеність та нестабільність у роботі фінансових компаній», – підкреслює Генеральний директор Об’єднання фінансових установ Вікторія ВОЛКОВСЬКА.

2. Перехід від регулювання законами до регулювання нормативно-правовими актами НБУ.

Законопроектом №2413а робиться перехід від законодавчого регулювання до регулювання ринку небанківських фінансових послуг нормативними актами НБУ.

Експерти звертають увагу, що надання НБУ можливості регулювати ринок своїми нормативно-правовими актами, замість законів, суперечить Конституції України. В ній чітко встановлено, що виключно законами України визначаються межі повноважень та спосіб, в який можуть діяти органи державної влади (ч. 2 ст. 19 Конституції).

«У НБУ з’являються повноваження, яких немає у жодного регуляторного органу у світі, бо вони змушені діяти в межах закону, а для НБУ законом рамок не встановлено. Після прийняття законопроекту НБУ зможе сам, без закону, визначати обсяг своїх повноважень, спосіб дії, діяти на власний розсуд, приймати нормативно-правові акти (які є обов’язковими для виконання фізичними та юридичними особами) та сам себе контролювати», – вважає Голова Ради Асоціації «БКІУ» Антоніна ПАЛАМАРЧУК.

Законопроект наділяє НБУ аналогічними необмеженими повноваженнями для реформування небанківського фінансового сектору. До чого це зможе призвести вже показав банківський ринок. За час «самоуправства» НБУ з ринку виведено 96 банків, втрачено тисячі робочих місць, завдано мільярдних збитків споживачам банківських послуг, недоотримані надходження до Державного бюджету.

3. Законопроект наділяє НБУ, як регулятора, необмеженими повноваженнями.

НБУ наділено незалежністю для виконання своєї основної функції, визначеної Конституцією – забезпечення стабільності грошової одиниці. Але Нацбанк, бажаючи розширити межі своєї незалежності, виводить через законопроект №2413а себе, як регулятора, з-під дії основних регуляторних законів. Це не відповідає міжнародній практиці.

Незалежність центральних банків надається для виконання основної функції – монетарної, і є винятком у демократії. Такий рівень незалежності не застосовується до інших сфер діяльності ЦБ. Виконання додаткових функцій підлягає державному контролю та здійснюється відповідно до спеціальних законів.

4. Усуваються будь-які механізми контролю за діями НБУ як регулятора, які є обов’язковими в ЄС.

На сьогодні ні Мін’юст, ні жоден державний орган не проводить аналіз нормативно-правових актів НБУ на відповідність Конституції, чинному законодавству й, у тому числі, антикорупційному. Це суперечить вимогам ЄС.

«Відчуваючи безконтрольність, НБУ дозволяє собі приймати нормативно-правові акти, які порушують Конституцію, чинне законодавство та права людини. Вже зараз наявна практика, коли НБУ не виконує рішень судів та ігнорує звернення Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо невідповідності його нормативних актів чинним законам», – зазначила Антоніна Паламарчук.

Учасники ринку звертають увагу, що законопроектом про СПЛІТ робиться спроба вивести регуляторні нормативно-правові акти НБУ ще й з-під дії Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Цим процес прийняття регуляторних актів Нацбанком повністю виводиться з-під державного контролю.

5. Впровадження для Національного банку неконтрольованої процедури прийняття регуляторних нормативно-правових актів позбавляє учасників ринку гарантій щодо стабільності, передбачуваності та ефективності правового регулювання їхньої діяльності.

Учасники ринку позбавляються захисту від незаконних дій регулятора. Наприклад, виникає потенційна загроза встановлення надмірних обтяжень для окремих учасників ринку при одержанні ліцензій чи незаконного їх позбавлення.

6. Законопроект №2413а не передбачає ефективних процедур оскарження рішень НБУ, як регулятора.

Так, учасники ринку можуть оскаржити рішення НБУ в суді. Проте, згідно з ч. 2 ст. 74 закону про НБУ, оскарження рішення, акта або дії Нацбанку не зупиняє їх виконання.

Законопроект надає рішенням НБУ щодо накладення штрафу статус виконавчого документа, який набирає законної сили через 30 календарних днів з дня його прийняття.

7. Законопроект не дає відповіді на запитання, хто саме і як буде виконувати функції регулювання та нагляду від імені НБУ.

Згідно останньої редакції, законопроект уповноважує Правління НБУ створити та делегувати повноваження щодо здійснення державного регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, нагляду (оверсайту) платіжних систем.

Однак документом не визначено порядок формування Комітету та вимоги до осіб, які можуть входити до його складу, порядок його діяльності, прийняття ним рішень та оскарження його рішень.

Оскільки жодних виключень законопроект не містить, Комітет матиме необмежені, неврегульовані повноваження, зокрема щодо застосування заходів впливу, у тому числі прийняття рішень про відкликання ліцензій, визнання небанківських фінансових установ неплатоспроможними тощо.

При цьому члени Комітету не несуть ніякої відповідальності за наслідки прийнятих ними рішень чи нормативних актів.

За таких умов уся влада щодо регулювання ринку небанківських фінансових послуг буде передана тим самим особам, які будуть розробляти нормативні акти, приймати їх, перевіряти та застосовувати санкції.

8. Законопроект створює сприятливі умови для корупції.

Усунення державного контролю за прийняттям регуляторних актів НБУ створює відкрите поле для зловживань та корупційних діянь.

Законопроектом встановлено, що замість законів найбільш «корупційно-ризикові» відносини (ліцензування, проведення перевірок, застосування штрафних санкцій, надання адміністративних послуг) регулюватимуться нормативними актами НБУ. Рішення прийматимуться на розсуд чиновника, якого закон ні в чому не обмежує.

У законопроект включені положення, які створюють умови для корупційних діянь та негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання. Скасування процедур та максимальних строків проведення перевірок, відсутність вичерпного переліку підстав для позапланових перевірок надають можливість у будь-який час втручатись у діяльність суб’єктів господарювання.

При цьому, як уже відзначалось, притягнути до відповідальності регулятора за незаконні дії буде неможливо, оскільки він сам визначатиме процедури, обсяг та зміст своїх повноважень.

9. Законопроект надає перевіряючим необмежені повноваження щодо доступу до інформації небанківських фінансових установ.

Перевіряючі отримують ширші повноваження, ніж працівники правоохоронних органів. Адже, якщо останні для доступу до інформації повинні одержати ухвалу слідчого судді, то перевіряючі з НБУ можуть отримати доступ до інформації, у тому числі конфіденційної, просто тому, що вони захочуть її отримати.

Законопроект встановлює обов’язок при проведенні безвиїзних перевірок надавати представникам НБУ «доступ у режимі перегляду до усіх інформаційних систем, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем».

Необмежений доступ представників НБУ до інформаційних систем та вивантаження інформації фінустанов може призвести до неконтрольованого використання одержаної інформації, що становить комерційну таємницю, у тому числі в інтересах третіх осіб, що може призвести до знищення бізнесу.

10. Законопроект несе загрозу правам та законним інтересам споживачів фінансових послуг, учасникам небанківських фінансових установ.

Документ не передбачає жодних гарантій громадянам, чиї кошти залучені у роботі небанківських фінансових установ. Зокрема, не передбачає жодних компенсацій у випадку виведення їх з ринку. Це може викликати хвилю соціального занепокоєння та протестів, знищення довіри до небанківського фінансового сектору, відтік залучених коштів і, як наслідок, його руйнування.

Представники ОУФР вважають, що, враховуючи усі вищезазначені ризики, досить дивною видається та наполегливість, з якою прихильники СПЛІТа намагаються пролобіювати прийняття законопроекту №2413а у Верховній Раді. Тим більше, що остання редакція законопроекту, запропонованого до другого читання, досі не оприлюднена.

Учасники ж ринку, навпаки, вважають, що необхідно повернутися до розгляду питання реформування системи регулювання та нагляду, починаючи з вибору найкращої для України моделі, а вже тоді розробляти відповідний законопроект.

Зокрема, один із варіантів, який обговорюється ринком, це створення єдиного регулятора ринку небанківських фінансових установ шляхом об’єднання Нацкомфінпослуг та НКЦПФР, які регулюють дану сферу сьогодні і знають її специфіку. Це, на думку учасників ринку, дозволить провести ефективну реформу щодо консолідації функцій державного регулювання та нагляду і сприяти його розвитку.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: