Уряду рекомендують підвищити якість координації фіскальної та монетарної політики

Рада НБУ надала Рекомендації КМУ щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України. Це питання було розглянуто на засіданні Ради, яке відбулося наприкінці жовтня, повідомляє її прес-служба. 

ТИСК БОРГОВИХ ВИПЛАТ

Відкриваючи засідання, Голова Ради НБУ Богдан ДАНИЛИШИН зазначив: «Високий рівень заборгованості, зростаючий тиск боргових виплат на Державний бюджет та складність механізму управління боргом вимагають структурного аналізу державного боргу. Складна поточна ситуація із державним боргом та пікові навантаження з його погашення та обслуговування, що припадають на 2019-2021 роки, на тлі вразливості фінансової сфери до впливу внутрішніх та зовнішніх загроз зумовили розгляд винесеного на сьогоднішнє засідання питання та надання рекомендацій Уряду України».

Безпечним (пороговим) вважається такий рівень боргу, який дає змогу державі самостійно (без допомоги міжнародних фінансових організацій чи інших суб’єктів), своєчасно та в повному обсязі виконувати свої боргові зобов’язання, не вдаючись до проведення реструктуризації цих зобов’язань чи оголошення дефолту, та здійснювати державні запозичення на ринках капіталу за прийнятними відсотковими ставками.

На засіданні Ради було зазначено, що Україна має високе співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП – 72% станом на початок 2018 року. Таке співвідношення перевищує норму Бюджетного кодексу України, згідно з якою загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% ВВП.

У 2017 році рівень державного та гарантованого державою боргу по відношенню до ВВП знизився вперше, починаючи з 2011 року. Це стало можливим завдяки покращенню макроекономічних показників та більш злагоджених дій щодо фіскальної консолідації і монетарної політики, а також внаслідок стрімкого зростання номінального ВВП у доларовому еквіваленті в умовах макроекономічної стабілізації. Проте перевищення граничного обмеження загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу в 2017 році зберігалося.

Україна входить до групи країн з високим борговим навантаженням та значним негативним сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Високий рівень державного боргу вимагає значних витрат на його обслуговування, наслідками чого є великий обсяг відповідних витрат Державного бюджету, звуження джерел державних інвестицій в розвиток та модернізацію економіки тощо. Великі витрати з обслуговування боргу викликані також тим, що залучення боргових коштів на зовнішніх ринках відбувається за вищими ставками порівняно з середньоринковими. Крім того, високе боргове навантаження і значні видатки на обслуговування боргу є причиною зменшення первинних видатків бюджету на активізацію економічної діяльності.

У структурі державного боргу питома вага запозичень в іноземних валютах становить близько 70%. Така валютна структура держборгу посилює вразливість фінансової системи України до валютних шоків, а з урахуванням тенденції укріплення долара по відношенню до інших валют, загрожує збільшенням витрат на обслуговування боргових зобов’язань. Існує валютний ризик – враховуючи, що майже дві третини боргових зобов’язань номіновані в іноземній валюті, девальвація гривні ускладнить погашення й обслуговування державного боргу.

Збереження зовнішньої фінансової стійкості в короткостроковій перспективі (з урахуванням пікових виплат по державному та гарантованому державою боргу в 2019-2021 роках) потребує продовження співпраці з МВФ та іншими ключовими офіційними кредиторами.

Рада НБУ наголосила на необхідності переходу від пасивного боргового фінансування дефіциту державного бюджету до активного впливу на реалізацію стратегічних орієнтирів розвитку та структурну модернізацію національної економіки, що має перетворити політику державних запозичень з технічного фіскального механізму на повномірну складову макроекономічної та грошово-кредитної політики.

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Стосовно податкової політики на засіданні було зазначено, що горизонт бюджетного планування залишається короткостроковим. Незважаючи на зусилля, докладені Міністерством фінансів, спрямовані на запровадження в Україні середньострокового бюджетного планування та прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» у першому читанні, горизонт бюджетного планування так і не був розширений з одного до трьох років.

Перехід до системи середньострокового бюджетного планування створить фінансові рамки для стратегічних ініціатив, що справлятиме суттєвий вплив на посилення дисципліни учасників бюджетного процесу, змусить їх чітко визначати пріоритети при реалізації реформ у межах фінансових можливостей бюджету. Це посилить бюджетну дисципліну та зробить фіскальну політику більш прогнозованою, що підвищить довіру економічних агентів та сприятиме досягненню інфляційних цілей.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендації Кабінету міністрів щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України, які схвалила Рада НБУ, зокрема стосуються:

– приведення параметрів державного боргу та дефіциту бюджету сектору загальнодержавного управління до знижувальної траєкторії у середньостроковій перспективі;

– підвищення якості координації фіскальної та монетарної політики;

– зменшення вразливості державних фінансів до валютних ризиків та збільшення їхньої стійкості у середньостроковому періоді;

– відновлення проведення реального реформування податкової системи, механізмів адміністрування податків, а також Державної фіскальної служби та митниці;

– доцільності середньострокового бюджетного планування не тільки на центральному, але й на місцевих рівнях;

– необхідності середньострокового прогнозування динаміки коштів на рахунках Уряду України та підвищення якості управління їх залишками;

– активізації (разом із профільними комітетами Верховної Ради) роботи з підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон.

Більш детально – у Рішенні Ради НБУ від 30 жовтня 2018 року №48-рд «Вплив політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України»

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: