Корпоративне законодавство: час змін

centrНа розгляді у парламенті знаходиться ряд законопроектів, які мають змінити корпоративні стандарти в Україні та дозволити бізнесу отримати нові можливості розвитку. Зокрема, це проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (реєстраційний №2302а-д), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (реєстраційний №4470) та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (реєстраційний №4666).

ptashnikЯк зазначила на прес-конференції на тему «Що потрібно змінити в законодавстві для підтримки свободи вибору організації бізнесу» народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Вікторія ПТАШНИК, чинне законодавство є надзвичайно імперативним. Воно не дозволяє майбутнім акціонерам та майбутнім учасникам товариств з обмеженою відповідальністю домовлятися між собою так, як їм того б хотілося та укладати корпоративні договори, що врегульовуватимуть конфлікти між ними, окреслюватимуть механізми призначення керівництва компанії, механізми здійснення інвестицій тощо. Не маючи таких можливостей, багато вітчизняних компаній структурують свої бізнеси в зарубіжних юрисдикціях, де діє інше право, яке не передбачає чітких норм і дає більші можливості в  даній сфері.

Враховуючи це, необхідно відстоювати диспозитивні норми корпоративного бізнесу, які передбачені зазначеними законопроектами, що вже отримали позитивний висновок Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики й були рекомендовані для прийняття.

За словами пані Пташник, сьогодні в парламенті більшість народних депутатів підтримують ці проекти законів. Разом із тим, сам бізнес також має виступити промоутером реформ у вітчизняному корпоративному законодавстві.

kovalivКерівник Офісу Національної інвестиційної ради Юлія КОВАЛІВ вважає, що стимулювання залучення інвестицій в Україну передбачає вирішення кількох основних проблем. Зокрема, це підвищення рівня захисту прав власності, реформування судової системи, вдосконалення податкової системи, а також корпоративного законодавства.

Слід враховувати, що інвестори вкладають кошти не в Україну, а в конкретні вітчизняні проекти. Розвинені країни «підтягують» корпоративне законодавство до вимог бізнесу, згідно з якими інвестори бажають структурувати угоди. Українське корпоративне законодавство значно застаріло і не містить багато механізмів, потрібних інвесторам.

Через зміну корпоративного законодавства в нашій країні має відбутися зміна культури ведення бізнесу в цілому. Якщо, скажімо, учасники товариств з обмеженою відповідальністю, яких сьогодні в Україні нараховується майже 500 тис., домовлятимуться між собою на тих умовах, на яких вони хочуть, а не на умовах чітко визначених законом, без врахування специфіки їх відносин, усі угоди укладатимуться за кордоном.

На думку пані Ковалів, зараз склався унікальний момент, коли є згуртованість профільного комітету парламенту, є підтримка з боку Уряду, профільних бізнес-асоціацій та самого бізнесу, і його треба використати для здійснення змін у корпоративному законодавстві.

gordiyenko1Аналізуючи особливості проекту закону №2302а-д, Член НКЦПФР Оляна ГОРДІЄНКО відмітила, що він спрямований на стимулювання розвитку вітчизняного фондового ринку. Адже в Україні зараз існує 5 тис. публічних акціонерних товариств, а ринок цінних паперів практично не працює. Проте більшість з них є псевдо публічними. Вони не залучають міноритарних акціонерів у процес управління АТ, не захищають їхні права та не виплачують дивіденди.

У травні поточного року набули чинності вимоги, які змушують псевдо публічні компанії до початку 2018 року перетворитися в приватні акціонерні товариства або в товариства з обмеженою відповідальністю. Однак багато ПАТ не можуть перетворитися в ПрАТ через значні проблеми з викупом акцій у міноритарних акціонерів. Саме на їх вирішення і спрямований законопроект №2302а-д.

Ще однією проблемою перетворення є наявність у псевдо публічних компаній великої кількості дозволів, ліцензій та іншої документації, яка потребує переоформлення. При цьому зазначений законопроект передбачає, що при перетворенні ПАТ у ПрАТ чи ТОВ такого переоформлення робити не треба, і дозволяє здійснити відповідні процеси лише шляхом внесення змін до статуту товариства.

Процедура squeeze-out, що міститься у законопроекті, існує у багатьох країнах світу і є зрозумілою для закордонних інвесторів. Її введення в Україні сприятиме покращенню корпоративного управління через запровадження міжнародних стандартів.

babychЗа словами Голови Комітету Асоціації правників України з корпоративного права та фондового ринку, партнера ЮФ Aequo Анни БАБИЧ, вітчизняне корпоративне законодавство потребує сучасних та системних змін. Адже деякі правила гри були встановлені ще на початку 90-х років минулого століття Законом України «Про господарські товариства», що був призначений для перехідного періоду від планової економіки до ринкових відносин. Тому потрібно вносити в законодавство не лише окремі зміни, але й впроваджувати нову систему координат, яка, з одного боку, вирішить внутрішні проблеми, а, з іншого боку, наблизить регулювання до європейських стандартів.

Зазначені три законопроекти доповнюють один одного та створюють систему, яка допоможе бізнесу обрати організаційно-правову форму, що відповідатиме його суті. Вони закладають міцний фундамент для сталого розвитку і відповідають мінімальним стандартам, до яких звикли інвестори в розвинених юрисдикціях. Окремо треба відмітити законопроект №4666, який є дуже важливим, оскільки усуває багато імперативних перепон, що штучно стримують розвиток товариств з обмеженою відповідальністю, й запроваджує гнучкі механізми їхньої діяльності.

ostapenko1Керуючий партнер юридичної компанії Avellum Partners Микола СТЕЦЕНКО зауважив, що через недолугість українського корпоративного законодавства серйозний вітчизняний бізнес регулює свою діяльність на основі іноземного права. Нові законопроекти покликані покращити умови ведення бізнесу як для майбутніх іноземних інвесторів, що прийдуть в Україну, так і для вітчизняних компаній, які хочуть будувати свої відносини на основі кращих міжнародних стандартів.

Вони передбачають запровадження в нашій країні нових сучасних технологій у сфері корпоративного права – це максимальна гнучкість, прозорість та диспозитивність, тобто надання можливості укладати договори і регулювати відносини в компаніях виключно на основі досягнутих домовленостей.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: