Розвиток фінансових технологій в Україні потребує законодавчого регулювання

Фінтех-компанії стають все більш активним сегментом на вітчизняному фінансовому ринку.

Як зазначається у повідомленні компанії Baker Tilly, розвиток інтернет-магазинів і маркетплейсів потребував зручної та надійної системи платежів – однією з таких став PayPal. Інвестори бажали дешевого і якісного управління капіталом – з’явилися робо-консультанти. Малим підприємцям та громадянам був потрібен кредит без купи документів і зайвих візитів до банку – створені компанії, що займаються мікрокредитуванням онлайн. Якщо вдалось виявити потребу клієнта, яку можна якісно задовольнити дешевше, ніж це роблять інші, то є можливість заснувати компанію і продавати товар чи послугу. Але для фінтех-компаній це не так просто. Необхідно розуміти, чи відповідає продукт правилам і законам, що регулюють діяльність на фінансових ринках.

Перш за все необхідно вирішити, на яких ринках буде просуватися проект – лише в Україні або ще й за кордоном. Наприклад, робота з мешканцями ЄС потребуватиме відповідності фінтех-продукту вимогам GDPR. До речі, українське законодавство у сфері збору і обробки персональних даних має норми, схожі с GDPR. Визначившись з географією, необхідно отримати консультацію юриста щодо особливостей національного регулювання, а якщо є можливість – залучити в проект консультанта.

Технології швидко розвиваються, і досить часто держава не встигає вчасно запроваджувати регулювання. Один із прикладів – криптовалюта, яка ще 10 років тому була відома обмеженому колу спеціалістів, а нині за її курсом слідкують мільйони людей у всьому світі. Українські регулятори не визнають віртуальні монети грошима, але розробили концепцію регулювання криптовалют. Тож потрібно розуміти, що якщо стосовно інноваційного продукту зараз немає правил і законів, у майбутньому держава може їх впровадити.

Згідно з дослідженням НБУ, пріоритетним напрямом для українських фінтех-компаній є ринок платежів. В ЄС платежі зараз регулюються за допомогою Директиви PSD2, яка вимагає від операторів платіжних сервісів прозорої діяльності та захисту споживачів. Українським фінтех-стартапам слід звернути особливу увагу на цей документ, адже НБУ намагається наближати регулювання в цій сфері до норм ЄС.

Крім платіжних сервісів українські фінтех-компанії активно цікавляться банками без відділень та P2P-кредитуванням. Це більш складні інструменти, і тут вже просте копіювання досвіду ЄС буде недостатнім – рівень фінансової грамотності нашого населення набагато вищий, ніж, скажімо, в Румунії, але нижчий, ніж в більшості країн Євросоюзу. Легкий доступ до послуг чи недостатнє регулювання в таких умовах може призвести до проблем, зокрема створення фінансових пірамід, появи ошуканих вкладників тощо. Водночас надлишкове регулювання призведе до гальмування інноваційного процесу у фінтех-компаніях.

Слід усвідомлювати, що висока зарегульованість інструментів, яких ще декілька років тому не було на ринку, може стати значною проблемою. Така ситуація виникає у разі, коли дозволено лише те, що є в законодавстві, а все, чого воно не передбачає, заборонено. Для промислових технологій це було б великою проблемою. У фінансовій сфері, де українці за 30 років зіткнулись із шахрайством, банкрутством банків, валютними кризами, необхідно бути особливо уважними. Створивши сприятливі умови для розвитку фінтех-інновацій, важливо забезпечити інтереси користувачів за допомогою ефективного регулювання.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: