Як визначити «підозрілі» договори з цінними паперами

Фондовий ринок є складовою частиною ринку капіталів, робота на якому потребує різноманітних складних інструментів, до того ж операції на фондовому ринку передбачають складне юридичне оформлення.

На цьому наголосив Партнер юридичної фірми Asters Олександр ОНУФРІЄНКО, виступаючи у Lеgal High School, йдеться у повідомленні LHS.

Юрист нагадав, що у 2014-2015 роках змінилася модель українського фондового ринку, який тепер будується за американською моделлю, в якій традиційно важливу роль відіграє регулятор (у нашому випадку НКЦПФР). Не виключено, що набуде чинності й американська система визначення цінних паперів методом виключення (що ними не є), тоді як в Україні перелік цінних паперів визначений законом.

Відповідно до частини 8 статті 17 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торговця цінними паперами, крім визначених законом випадків.

Серед них, зокрема:

– розміщення емітентом власних цінних паперів;

– викуп та продаж емітентом власних цінних паперів;

– проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів;

– розміщення казначейських зобов’язань України;

– внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;

– дарування цінних паперів;

– спадкування та правонаступництво цінних паперів;

– вчинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень;

– вчинення правочинів у процесі приватизації;

– вчинення правочинів між нерезидентами за межами України (навіть якщо предметом угоди є акції українського АТ).

Олександр Онуфрієнко зазначив, що Закон прямо говорить, що правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною 8 статті 17, є нікчемними.

Так само є нікчемними правочини щодо цінних паперів, вчинені за участю, від імені та/або на користь осіб, до яких застосовано санкції відповідно до Закону «Про санкції», що передбачають заборону або обмеження вчинення відповідних правочинів та/або проведення відповідних фінансових операцій.

Юрист зупинив увагу на понятті «підозрілого» договору, тобто договору купівлі-продажу (міни, РЕПО), укладеного на біржовому або позабіржовому ринку, ціна якого для лістингових цінних паперів та цінних паперів, які використовуються для розрахунку біржового фондового індексу, відрізняється від останнього розрахованого протягом 12 місяців біржового курсу на 20% і більше, а для позалістингових цінних паперів відрізняється від останньої розрахованої протягом 12 місяців ціни закриття торговельного дня на 50% і більше. Об’єктом «підозрілого» договору є виключно цінні папери, включені до біржового списку хоча б однієї з фондових бірж.

Пан Онуфрієнко зауважив, що у разі проведення операцій з цінними паперами, за якими у торговця виникає підозра маніпулювання цінами на фондовому ринку або укладання «підозрілого» договору клієнтом та/або контрагентом, торговець цінними паперами зобов’язаний повідомити про це Комісію у складі нерегулярних адміністративних даних.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: