У 2018 році банківський сектор стане прибутковим уперше після початку кризи

Банківська система України є стабільною та прибутковою, але має працювати над запасом міцності. Такими є основні висновки Звіту про фінансову стабільність, опублікованого Національним банком.

Згідно з ними, упродовж другого півріччя 2018 року як внутрішнє, так і зовнішнє середовище було сприятливим для банківського сектору. Фінансові установи продовжували роботу над підвищенням ефективності, активно залучали депозити та нарощували кредитний портфель. Рішення Міжнародного валютного фонду про нову програму співпраці з Україною усунув значні системні ризики для економіки та фінансового сектору. Послідовне виконання програми забезпечить Україну достатнім обсягом фінансових ресурсів, щоб виконати зовнішні зобов’язання, а отже – гарантувати макроекономічну та фінансову стабільність.

Також друга половина року відзначилась зниженням юридичного ризику банківського сектору – вперше з початку публікацій Звіту про фінансову стабільність. Це відбулося завдяки ухваленню ряду важливих для банків законопроектів. Послабився і ризик для прибутковості: у 2018 році сектор вперше від початку кризи отримав прибуток.

Банківський сектор отримає рекордний прибуток у 2018 році.

Після чотирьох збиткових років банківський сектор отримав прибуток – 14,8 млрд. грн. за результатами десяти місяців поточного року. До кінця року ця тенденція збережеться і, таким чином, за результатами 2018 року банківський сектор стане прибутковим уперше після початку кризи. Головні драйвери цього – зростання операційних прибутків та зниження відрахувань до резервів.

НБУ прогнозує, що упродовж 2019 року банківський сектор лишатиметься прибутковим, хоча існуватиме тиск на процентну маржу: в умовах загального зростання відсоткових ставок в економіці та конкуренції за депозити вартість фондування банків зросте.

Головним же ризиком для прибутковості сектору на сьогодні є вкрай низька операційна ефективність окремих державних банків.

Банки кредитують населення та добросовісних корпоративних позичальників.

Поступово продовжується активне відновлення кредитування, переважно за рахунок зростання споживчих кредитів. На кінець жовтня приріст чистих кредитів фізичним особам становив 37% р/р. При цьому понад 90% приросту кредитного портфелю фізичних осіб було забезпечено кредитами на поточне споживання.

На сьогодні для банків цей сегмент лишається одним із найприбутковіших. Окрім того, тут є платоспроможний попит, який постійно зростає. Тому в наступному році, за очікуваннями Національного банку, темпи зростання споживчого кредитування і надалі перевищуватимуть 35% р/р.

Ризики для стабільності фінансової системи від зростання портфелю споживчих кредитів наразі є незначними через низький рівень закредитованості населення загалом. Тому зараз немає необхідності у застосуванні макропруденційних інструментів для стримання експансії банків у споживчому кредитуванні. Водночас недооцінка банками кредитного ризику та зниження стандартів кредитування може сприяти накопиченню ризиків, які можуть зробити банки вразливими у разі виникнення шоків. Тому вже зараз банкам необхідно більш виважено підходити до оцінки кредитних ризиків позичальників, які беруть споживчі кредити.

Окрім того, поступово відновлюється робота із корпоративними позичальниками. Кредити сумлінним компаніям, що не мали дефолтів від початку кризи, зростають темпами понад 25% р/р. На сьогодні в портфелях банків гривневі кредити таким позичальникам подвоїлися порівняно з початком кризи, а валютні можуть повернутися на докризовий рівень упродовж 2019 року. Кредитування бізнесу і надалі буде зосереджено у сегменті якісних корпоративних позичальників – за очікуваннями Національного банку, позики таким компанія зростуть на понад 15% наступного року.

Банкам необхідно працювати над строковістю фондування, зменшувати доларизацію балансів та активізувати роботу з непрацюючими кредитами.

Для зменшення ризиків для фінансової стабільності, а також посилення власної ефективності, банкам необхідно працювати в кількох напрямах.

По-перше, необхідно зменшувати рівень доларизації кредитних портфелів, оскільки він досі залишається високим. Це значно збільшує кредитні ризики банків у разі девальвації гривні.

По-друге, суттєва проблема банків – значні відмінності між строками наданих кредитів та залучених депозитів, що створює системний ризик для банківського сектору. Банки мають збільшити частку строкових депозитів та терміни, на які вони залучають кошти від населення та бізнесу.

По-третє, низка банків має недостатній запас капіталу на випадок настання кризи. Такі банки отримали вимогу збільшити запас капіталу або ж провести реструктуризацію балансів та операційної діяльності для підвищення стійкості.

Лишаються актуальними рекомендації, оприлюднені Національним банком у попередньому Звіті. Зокрема, рекомендовано активізувати роботу з непрацюючими кредитами, поліпшити управління або ж продати непрофільні активи, набуті під час кризи.

Національний банк у 2019 здійснить другу оцінку стійкості банків та завершить розробку нового нормативу для банків.

Регулятор планує у 2019 році низку регуляторних змін для банків. Так, він оприлюднить проект положення із описом методології розрахунку нового нормативу ліквідності «коефіцієнт чистого стабільного фондування» (net stable funding ratio – NSFR), впровадження якого в тестовому режимі очікується на початку 2020 року, а також проект положення, яким впроваджуються підходи до визначення структури та достатності регулятивного капіталу.

Також буде змінено підхід до оцінки кредитів малому та середньому бізнесу (МСБ). Так, планується підвищити ліміт для корпоративних кредитів, які можуть оцінюватися на груповій основі для визначення кредитного ризику (пруденційних резервів), із 2 млн. грн. до 5 млн. грн. Витрати банків на супроводження відносно малих за розміром кредитів знизяться, як і обсяг кредитного ризику за такими кредитами. У підсумку це матиме позитивний вплив на можливості банків з кредитування МСБ.

У 2019 році також буде проведено другу щорічну оцінку стійкості банків та завершено оцінку банків відповідно до методології SREP.

Більш детально – у Звіті про фінансову стабільність

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: