Держфінмоніторинг акцентує увагу на приховуванні бенефіціарної власності

Відомство підготувало дослідження «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів».

Воно було розроблено на основі використання власної практики Держфінмоніторингу та практики інших учасників національної системи фінансового моніторингу, а також міжнародного досвіду. Дана типологія спрямована на питання приховування бенефіціарної власності у схемах відмивання кримінальних доходів та фінансування тероризму.

Як зазначається у дослідженні, особлива увага в рамках протидії відмиванню кримінальних доходів приділяється питанню детального вивчення учасниками національної системи фінансового моніторингу реальної бенефіціарної власності.

Значна кількість українських компаній мають розгалужену структуру власності із застосуванням юрисдикцій інших країн. Як правило, компанії нерезиденти – засновники українських компаній мають номінальних власників і директорів. У такій ситуації дуже складно визначити та виявити кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).

Слід зазначити, що Україна технічно встановила стандарти щодо даних про бенефіціарну власність, зокрема шляхом відкриття даних щодо КБВ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проведеною у 2016 році Національною оцінкою ризиків ідентифіковано ризики щодо відмивання коштів та фінансування тероризму (ВК/ФТ) в Україні. Одним із ідентифікованих ризиків ВК/ФТ в нашій країні є ризик «Неефективні заходи із встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) і контролю над ними», який отримав оцінку на рівні «значний». Даний ризик обіймає 12 місце серед 37 встановлених ризиків.

Відповідно до результатів дослідження, наслідком неефективних заходів щодо встановлення КБВ може бути розвиток корупції, тероризму, ВК та ухилення від сплати податків. Цей ризик стимулює підтримання фінансових потоків міжнародної злочинності та тероризму, прихованих за «корпоративною завісою».

Разом із тим, надзвичайно актуальним залишається питання верифікації даних щодо КБВ, а також встановлення ефективного механізму застосування санкційних заходів за надання недостовірної інформації до ЄДР.

У 2017 році Кабінет Міністрів України визначив заходи з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, зокрема в частині підвищення ефективності щодо встановлення КБВ і контролю над ними.

Серед таких заходів Урядом було передбачено:

– запровадження інструментів перевірки достовірності наданої юридичними особами інформації про КБВ;

– підготовка пропозицій щодо посилення відповідальності за ненадання, несвоєчасне надання, та надання недостовірної інформації про КБВ під час реєстраційних процедур.

Питання створення суб’єктів з прозорою структурою власності, зменшення рівня корупції, розкриття суспільству реальних власників тих чи інших компаній, запобігання та протидія легалізації незаконних доходів чиновниками всіх рівнів продовжують бути пріоритетними в Україні.

Приховування бенефіціарної власності – одна з ключових вразливостей діяльності з протидії ВК/ФТ в Україні.

Враховуючи це, метою дослідження є аналіз та узагальнення ризиків, виявлених типових схем та механізмів відмивання кримінальних доходів з використанням суб’єктів з непрозорою структурою власності.

Більш детально – у типологічному дослідженні «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів»

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: