Тенденції розвитку корпоративного законодавства в Україні

Останніми роками Парламент активно переглядав корпоративне законодавство, вносячи зміни до чинних законів, а завершився цей процес прийняттям у лютому 2018 року нового Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Про це розповіли експерти на зустрічі у Legal High School, йдеться у повідомленні LHS.

АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА

Як зазначив Член НКЦПФР Максима ЛІБАНОВ, сьогодні в Україні близько 11 тис. акціонерних товариств, проте 6,5 тис. із них по суті не є такими, оскільки не проводили випуск акцій.

За його словами, нове законодавство змінило визначення статусу акціонерного товариства. Раніше статус АТ визначався кількістю акціонерів: якщо їхня кількість перевищувала сто, приватне акціонерне товариство ставало публічним акціонерним товариством. Нові законодавчі норми дозволяють всім АТ стати приватними, оскільки обмеження кількості акціонерів скасоване. Публічними АТ тепер будуть тільки ті товариства, які пройшли процедуру IPO. Як зазначив Максим Лібанов, тільки 16 українських АТ можна вважати повноцінними публічними компаніями.

Акціонерні товариства, які створювалися у 1990-ті роки шляхом обміну приватизаційних сертифікатів співробітників на акції товариства, іноді мали сотні тисяч акціонерів (нещодавній рекорд – 200 тис. акціонерів АТ). Така ситуація робила зв’язок з акціонерами дуже проблематичним – частина з них після обміну приватизаційних сертифікатів (ваучерів) на акції підприємства більше ніколи не заявляли про свої права і не займалися їх юридичним оформленням.

Сьогодні внаслідок процесів консолідації кількість акціонерів в одному АТ суттєво скорочується. Максим Лібанов зазначив, що нині на депозитарному обліку перебуває близько 5 млн. акціонерів, які юридично оформили своє право власності, інші власники акцій – поза правовим полем. Упродовж останнього року через застосування процедури squeeze-out (проведено близько 200 процедур на загальну суму 1 млрд. грн.) кількість акціонерів продовжує скорочуватися. При цьому процес трансформації триватиме ще як мінімум рік.

ТОВ

У свою чергу Партнер CMS Reich-Rohrwig Hainz Марія ОРЛИК, яка була одним із авторів Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», підкреслила, що творці Закону намагалися не лише запровадити нове регулювання для найбільшої групи підприємств в Україні, а й створити можливість переходу квазіакціонерних товариств (по суті, які є ТОВ) у дійсні ТОВ.

Вона зазначила, що за період після набуття чинності новим законодавчим актом уже накопичилася певна практика його застосування. Основними досягненнями Закону є новий стандарт корпоративного управління в ТОВ, підвищення відповідальності менеджменту, можливість проведення debt-to-equity swap та багато інших змін, на які давно чекав бізнес.

Торкаючись теми істотних правочинів, пані Орлик підкреслила, що ринок на сьогодні вже напрацював деякі механізми розв’язання цієї проблеми, проте вона потребує більш системного вирішення на законодавчому рівні.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: