Страховий ринок потребує змін

У ході ХV Міжнародної Карпатської страхової конференції були проаналізовані питання розвитку страхового ринку та вдосконалення законодавства. Організаторами заходу виступили Центр бізнес-стратегій «Перспектива» та Ліга страхових організацій України.

Як зазначається у повідомленні прес-служби ЛСОУ, відкриваючи роботу конференції, Президент Ліги страхових організацій України Олександр ФІЛОНЮК зауважив: «Зараз проходить еволюційний процес становлення страхового бізнесу. Маємо надію на фінансово надійний, стабільний та прозорий бізнес, що сприятиме довірі з боку держави та споживачів фінансових послуг». На його думку, велике значення для подальшої роботи страховиків мають розпорядження Нацкомфінпослуг від 07.06.2018 р. №850 «Про затвердження Положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика» та від 18.09.2018 р. №1638 «Про внесення змін до Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя».

Зі свого боку Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло ДОВБЕНКО підкреслив: «У Верховній Раді на розгляді знаходяться законопроекти, що безпосередньо стосуються страхового ринку».

Комітет підтримує прийняття за основу проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» (№6355-1), і нагадав, що на обговоренні також знаходиться низка законопроектів, присвячена обов’язковому медичному страхуванню.

«Ця тема продовжує бути надзвичайно актуальною. Ми всі розуміємо, що медичне страхування має стати невід’ємною частиною медичної реформи, яка є невідворотною. Участь страхового ринку у цьому процесі дозволить побудувати ефективну та збалансовану систему медичного обслуговування», – переконаний Михайло Довбенко.

Також він наголосив на тому, що реформування фінансового сектору в Україні йде не такими темпами, як всім хотілось. Але, водночас, важливі зміни відбуваються.

Нещодавно набрав чинності Закон «Про валюту та валютні операції», який є важливим для більшості галузей економіки. При розгляді Закону в Комітеті відстоювалися інтереси страхового ринку в цілому, зокрема прозорість та зрозумілість питання валютного ліцензування небанківських фінансових інституцій. Окрім норм, які стосуються всіх, він надав додаткові можливості страховикам, які займаються страхуванням життя, не тільки обліковувати зобов’язання за договорами у валюті, а й здійснювати інші розрахунки із страхувальниками у валюті договору, самим приймати страхові внески та робити страхові виплати.

У вересні минулого року законопроект №3670-д «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не був підтриманий Верховною Радою. На переконання Першого заступника голови Комітету ВРУ, для того, щоб ця ідея була підтримана, необхідно підвищити якість страхової послуги.

Михайло Довбенко нагадав, що разом із Нацкомфінпослуг у Комітеті було напрацьовано новий документ на основі зазначеного законопроекту, і вже відбулось його обговорення з МТСБУ та асоціаціями страховиків. «Маю надію, що нам вдалося досягти певного компромісу, та хочу закликати всіх до конструктивної позиції, адже ми розуміємо, що система автострахування потребує удосконалення та розвитку», – наголосив пан Довбенко.

Начальник управління реформування фінансового сектору НБУ Євген СТЕПАНЮК на конференції повідомив, що одним із ключових зобов’язань України в рамках програми співпраці з МВФ є ухвалення Парламентом законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (№2413а), йдеться на офіційній сторінці Нацбанку у Facebook.

Він розповів про сучасні тенденції розвитку моделей регулювання фінансового сектору і відзначив, що перехід від секторальних моделей регулювання до консолідованих та частково консолідованих із посиленням ролі центрального банку є загальносвітовим трендом у післякризовий період.

«Жодна з моделей сама по собі не означає ефективне регулювання. Головне – регулятор має бути інституційно спроможним та володіти достатнім рівнем операційної та фінансової незалежності для ефективного регулювання ринку», – наголосив Євген Степанюк.

Представник НБУ зауважив, що за минулий рік активи страхового ринку у відношенні до ВВП скоротилися з 1,5% до 1%.

«Зважаючи на те, що фінансовий ринок є похідним від розвитку економіки загалом, це співвідношення мало б залишатися принаймні незмінним або зростати, враховуючи низький рівень проникнення страхування порівняно з країнами Європи. Однак зниження цього показника наочно свідчить про наявність проблем у галузі: низький рівень прозорості, надмірна сегментація і, як наслідок, недовіра споживачів», – зауважив Євген Степанюк.

За його словами, завданням регулятора має стати ефективна робота із встановлення рівних та прозорих правил діяльності для всіх компаній на ринку та забезпечення їх належного дотримання. Це стимулюватиме справжню конкуренцію завдяки якості сервісів, підвищення довіри як з боку споживачів, так і між самими учасниками ринку.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: