Як валютна лібералізація вплине на роботу банків

Представники бізнесу, банків та НБУ обговорили Закон «Про валюту і валютні операції», який запрацював із 7 лютого 2019 року, а також подальші кроки щодо лібералізації валютного ринку і передумови для їх здійснення.

Як зазначається у повідомленні Європейської бізнес асоціації, у ході обговорення Голова НБУ Яків СМОЛІЙ наголосив на ключових нормах, які було введено в дію. Зокрема, Національний банк дозволив репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. При цьому також збільшено дозволену суму репатріації дивідендів – із $7 млн. до 7 млн. євро в місяць. Крім того, бізнесу вже не потрібно резервувати кошти у гривні для покупки валюти за один день до проведення цієї операції – правило Т+1 відмінено. Збільшено терміни розрахунків зі 180 до 365 днів по зовнішньоекономічних контрактах. Операції за експортно-імпортними контрактами на суму менше 150 тис. грн. відтепер не вимагають валютного нагляду. Знято заборону на використання рахунків за кордоном. Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінила система е-лімітів (2 млн. євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро – для фізичних осіб). Для фізичних осіб з’явилась можливість обміну валюти онлайн.

«Ми наразі дивимось у цілому, як реагуватиме ринок на нововведення і деякі з обмежень, наприклад, по репатріації дивідендів, поступово плануємо знімати. Зокрема, останнє стримує інвестиційну привабливість, і тому його зняття є пріоритетом для нас. Але спочатку нам треба подивитися, як себе буде вести ринок у відповідь на вже здійснену лібералізацію», – зазначив Яків Смолій.

Він додав, що повна лібералізація неможлива лише за рахунок Закону. Щоб подальша валютна лібералізація не поставила під загрозу фінансову стабільність, паралельно необхідно контролювати вивід капіталу в офшори, впровадивши План дій BEPS в Україні. Також важливо, щоб Верховна Рада схвалила законопроект про «спліт», який допоможе підвищити якість регулювання небанківського фінансового ринку. Ці кроки допоможуть прийти до повної прозорості руху капіталу, і більше не буде потреби стримувати його за допомогою валютних обмежень.

У свою чергу Голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир ЛАВРЕНЧУК акцентував увагу на різниці між валютним контролем (який був) та валютним наглядом (який впроваджується). На сьогодні банкам делегується можливість самостійно визначати систему заходів валютного нагляду. Він може базуватись на різних критеріях, адже кожен має знати свого клієнта.

«Ми виділили три ключові вигоди. По-перше – форварди та валютні свопи. Якщо раніше це було пов’язано з хеджуванням ризиків по експортно-імпортних контрактах, то наразі – і з кредитними операціями. Хеджування розширилось. Це максимум страхування ризиків. Тому і клієнти, і інвестори зможуть почуватися краще. По-друге – можливість нерезидентам відкривати рахунки в українських банках для експортних та імпортних операцій, інвестування. Це нова і перспективна можливість для інвесторів. По-третє – дрібні операції до 150 тис. грн. не потребують нагляду. Це зменшення рутинних процесів. Paperless, painless, common sense. Чого ми давно прагнули», – пояснив пан Лавренчук.

Також він додав, що лібералізація штовхає банки переглянути модель обслуговування, більше інвестувати в персонал, щоб ще більш якісно надавати банківські послуги.

Цю думку підтримав і Заступник Голови Правління «Ощадбанку» Антон ТЮТЮН. Він зазначив, що закон про валюту позитивно сприймається банками, а подальші кроки щодо валютної лібералізації – вітаються. Застарілий декрет та 56 підзаконних актів було замінено новим законом та 7 постановами, які згруповані по напрямках. «Це ринкові вимоги, яких потребує час. Наприклад, дозвіл населенню на здійснення валюто-обмінних операцій онлайн. На першому етапі буде незначний ажіотаж, але в найближчій перспективі клієнти звикнуть до нових можливостей, і попит стабілізується. Однозначно, банкам треба ставати більш професійними. Ми також проводимо різноманітні заходи та навчання персоналу, адже маємо відповідати вимогам часу», – сказав Антон Тютюн.

Учасники дискусії обговорили й інші новації, які є важливими для споживача. Наприклад, можливість вибору працівниками банку для отримання зарплати, так зване «зарплатне рабство», електронізацію.

В НБУ наголосили, що вже 6 банків підключились до BankID НБУ, а ще близько 10 банків – у процесі. І пріоритетом цього року є збільшення доступності цієї послуги для користувачів. Крім того, віддалена ідентифікація є дешевшою для банків, ніж обслуговування клієнтів у відділеннях, тому банківська система має бути зацікавлена у впровадженні цього сервісу та підключенні до системи BankID НБУ.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: