Банки стають усе більш операційно ефективними

У І кварталі 2019 року банківський сектор отримав рекордні прибутки, банки продовжували нарощувати кредитування фізичних осіб та інтенсивно залучати депозити населення. При цьому помітно зросла операційна ефективність банків, зокрема державних. Про це йдеться в «Огляді банківського сектору» (травень 2019 року), опублікованому Національним банком.

Банки покращують якість кредитного портфеля та нарощують кредитування фізичних осіб.

Згідно з Оглядом, у січні-березні поточного року продовжило зростати кредитування фізичних осіб: на 5,8% за квартал та на 34,4% рік до року. Як і раніше, приватні банки кредитували населення найактивніше. При цьому масштаб доларизації роздрібних кредитів знизився до 29,2%

У І кварталі чисті (без урахування резервів) гривневі кредити бізнесу зменшилися на 4,6%, якщо порівняти з початком року. Це пов’язано із сезонним скороченням портфеля кредитів державним компаніям та дочірнім компаніям міжнародних корпорацій, які переважно погашали взяті раніше кредити. У річному ж обчисленні гривневий корпоративний портфель збільшився на 4,5%.

Частка непрацюючих кредитів знизилась на 1,1% до 51,7% завдяки зростанню портфеля роздрібних кредитів та проведенню значної фінансової реструктуризації «Укрексімбанком». Якість кредитного портфеля в минулому кварталі покращувалася в усіх групах банків, крім банків з російським капіталом.

Національний банк зберігає незмінними очікування щодо зростання чистого гривневого кредитування фізичних осіб на рівні понад 30% р/р у 2019 році. Беручи до уваги таке стрімке зростання портфеля, НБУ проведе оцінювання пов’язаних із цим ризиків. На основі отриманих результатів буде ухвалено рішення про доцільність запровадження жорсткіших стандартів оцінювання якості таких кредитів банками.

Ставки за гривневими депозитами почали знижуватись.

У січні-березні темп приросту гривневих депозитів населення відповідав минулорічному (+3,5%), найвищі темпи зафіксовано у приватних банках (+7,6%). У річному обчисленні кошти фізичних осіб у банках у національній валюті зросли на 15%, що відповідає темпам попередніх двох років. Водночас доларизація вкладів фізичних осіб знизилась до 46,3%.

Українці продовжують надавати перевагу короткостроковим вкладам на вимогу: у І кварталі частка нових гривневих депозитів строком до 3 місяців становила 52,4%. Строкові гривневі вклади населення зросли на 4%.

У лютому відбувся злам тенденції зростання вартості депозитів населення. На кінець І кварталу середня вартість 12-місячних вкладів фізичних осіб у гривні знизилась на 0,8% від пікового значення та на 0,1% до 15,5% річних, якщо порівняти з початком року.

Гривневі кошти юридичних осіб скоротилися на 4% через сезонні чинники та проведення компаніями податкових платежів. Обсяг коштів бізнесу в банках в іноземній валюті зріс на 1,1%. Єдиною групою, що нарощувала вклади бізнесу в І кварталі, були державні банки.

Вартість гривневих коштів бізнесу в банках в середньому знизилася на 0,8% до 13,7% річних, проте залишалася вищою ніж у середньому за останні 3,5 років.

За очікуваннями Національного банку, до кінця року темпи припливу депозитів до банківського сектору залишатимуться на поточному рівні.

Держбанки нарощують операційну ефективність.

У І кварталі чистий прибуток банківського сектору зріс у півтора рази, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, до 12,9 млрд. грн. На відміну від минулого року, в січні-березні державні банки були операційно прибутковими: зросла їхня операційна ефективність.

У І кварталі відрахування в резерви становили 4,7 млрд. грн., здебільшого сформовані двома банками. За квартал рівень відрахувань до резервів у секторі становив 2% кредитного портфеля.

За оцінками Національного банку, сектор і надалі зберігатиме високу прибутковість завдяки зростанню попиту на банківські продукти.

Розпочато стрес-тестування 29 банків.

Національний банк розпочав проведення другого етапу оцінювання стійкості банків – опрацювання результатів аналізу якості активів банків (AQR), підтверджених зовнішнім аудитом. Також розпочато стрес-тестування 29 банків. За попередніми оцінками, кількість банків, які потребуватимуть вливання капіталу за базовим та негативним сценарієм стрес-тесту, зменшиться, якщо порівняти з попереднім роком.

До кінця 2019 року банкам необхідно сформувати буфер консервації капіталу розміром 0,625%. Він стане обов’язковим для кожного банку з початку 2020 року, коли розпочнеться перший етап запровадження буфера консервації капіталу. Надалі розмір буфера щороку поетапно збільшуватиметься, поки не досягне 2,5% від 1 січня 2023 року. Формування відповідного буфера забезпечить створення банками запасу капіталу понад мінімальні вимоги. У майбутньому це дасть можливість поглинати можливі втрати, що можуть виникати в умовах загального економічного спаду, без порушень нормативу достатності капіталу.

Упродовж ІІ кварталу 2019 року буде також змінено методику визначення системно важливих банків та оприлюднено оновлений перелік таких фінустанов. У майбутньому Національний банк вимагатиме від них формувати буфер системної важливості, про умови запровадження якого завчасно попередить банки.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: