Як відмивають корупційні доходи

vidmyvdohid

Державна служба фінансового моніторингу узагальнила типові схеми відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Держфінмоніторингом спільно з суб’єктами державного фінансового моніторингу, а також органами державної влади, у тому числі правоохоронними органами, та фінансовими установами підготовлено типологічне дослідження на тему «Відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь». У ньому розглянуто типові схеми відмивання кримінальних доходів, які отримані від корупційних діянь у секторах економіки України.

Це перше уніфіковане дослідження Держфінмоніторингу методів та схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних від корупційних діянь. Його результати враховують практичний досвід всіх суб’єктів фінансового моніторингу та базуються на твердженні, що боротьба з корупцією тісно пов’язана із заходами, які вживаються у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Метою даного дослідження є виявлення та узагальнення типових інструментів, способів та механізмів відмивання корупційних доходів, а також розуміння суб’єктами фінансового моніторингу ризику бути використаними у схемах легалізації доходів, отриманих від вчинення корупційних діянь, та вжиття дієвих заходів для протидії такому використанню.

Документ містить приклади найбільш резонансних справ, які пов’язані з корупційними діяннями. Наведені приклади демонструють фінансову участь публічних осіб та посадових осіб органів влади у злочинних схемах, які завдають найбільші збитки активам держави.

РІВЕНЬ ТА ВИДИ КОРУПЦІЇ

Як зазначається у дослідженні, питання протидії корупції є вимогою сьогодення і є найбільш актуальним для України. Світовий досвід свідчить, коли держава перебуває на етапі реформування, рівень корупції завжди зростає. Тому корупція в Україні, її масштаби, специфіка і динаміка – це наслідок загальних політичних, соціальних і економічних проблем нашої держави, розв’язання яких для України є надзвичайно важливою і складною справою. Небачений рівень, якого сягнула корупція, загрожує національній безпеці та конституційному ладу держави.

Корупція являє собою небезпечне суспільне явище для будь-якої держави. Відмивання корупційних доходів носить трансграничний характер, коли початок злочину може брати місце в одній країні, а його завершення – в іншій. Тому походження корупційних доходів, що використовуються для відмивання, може відбуватися як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел.

Загальний рівень корупції в Україні є досить високим. У 2014 році, згідно з дослідженням міжнародної антикорупційної неурядової організації Transparency International, Україна займала 142 позицію зі 175 країн світу за показником рівня корупції в державі.

За 2015 рік Україна заробила лише один додатковий бал. За результатами світового Індексу сприйняття корупції, торік наша держава посіла 130 місце зі 168 країн.

Показати позитивну динаміку Індексу Україні вдалося завдяки збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів та відповідної законодавчої бази.

Найпоширенішими видами корупційних злочинів є: хабарництво, розкрадання бюджетних коштів, службове підроблення, зловживання владою або службовим становищем.

Найбільш вразливими до корупції залишаються сфера державних закупівель, прояви якої виражені в хабарництві за перемогу в тендерах, розкрадання бюджетних коштів шляхом підписання посадовими особами фіктивних актів, надання переваг афілійованим особам через необгрунтоване відхилення конкурентних заявок для інших потенційних постачальників.

Також поширеним корупційним явищем є так звана «торгівля» службовими повноваженнями, тобто використання посадовими особами службового становища з метою отримання економічної вигоди.

Кошти, отримані від реалізації корупційних схем, в подальшому використовуються на придбання елітного житла, автомобілів VIP-класу, яхт, дорогоцінних металів та каміння, антикваріату, цінних паперів, організації вишуканого відпочинку, а також вкладаються в бізнес та інші власні потреби.

На даний час створення цілісної системи заходів та засобів, що використовуються державними органами для протидії корупції, є найактуальнішим питанням для України та ключем до розбудови ефективної держави. Міжнародний досвід доводить, що боротьба з корупцією має успіх лише за умови її комплексного вирішення, наявності чітких пріоритетів, коли вона охоплює якнайбільше сфер життєдіяльності держави, ведеться постійно та перебуває в центрі уваги як влади, так і громадськості.

СПОСОБИ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ

У цілому, корупційні потоки пронизують всі галузі економіки країни. Корупція призводить до значних втрат для країни. Такі збитки можуть мати фінансові, кількісні, якісні та політичні складові.

Основними закономірностями, що підвищують «інтерес» до вчинення корупційних злочинів, є такі:

– розкрадання державних коштів та отримання хабарів – здебільшого здійснюється в тих галузях економіки, які мають для країни стратегічне значення (оборонний та паливно-енергетичний комплекс, охорона здоров’я, державне управління), оскільки на них розподіляються значні грошові потоки;

– великий обсяг коштів, залучених до реалізації проектів на державному та місцевому рівнях за рахунок державних чи місцевих бюджетів;

– складний механізм визначення вартості товарів та послуг, постійні зміни ринкових умов для визначення реальної ціни придбаних активів;

– сфера державних закупівель не є прозорою і характеризується високою конкуренцією, що може створити умови для закулісних змов.

У ході проведення типологічного дослідження було виявлено, що основними інструментами відмивання корупційних доходів є:

– фіктивні послуги;

– використання афілійованих осіб для надання псевдопослуг;

– передплата за товари і послуги підконтрольним особам з подальшою непоставкою/невиконанням;

– заниження вартості товарів державною компанією при реалізації компаніям-посердниками для акумулювання прибутків;

– укладання заздалегідь неправомірних угод щодо придбання продукції за цінами, встановленими для соціальних потреб, з подальшою її реалізацією;

– використання підприємств з ознаками фіктивності;

– «торгівля» державними послугами з видачі/оформлення дозвільних документів;

– використання банківських рахунків, відкритих за межами України;

– відхилення конкурентних заяв на участь в тендерах на користь підконтрольних компаній, що пропонують значно вищі ціни.

До найпоширеніших способів відмивання корупційних доходів можна віднести:

– залучення осіб, які не мають з «корупціонером» близьких родинних зв’язків, в той же час пов’язані іншими зв’язками (далекі родичі, водії, помічники);

– отримання хабара готівкою з подальшим переведенням у безготівкову форму;

– отримання корупційного доходу в Україні, а його «відбілювання», легалізація, надання йому законного походження здійснюється за кордоном;

– неодноразове отримання спадщини від осіб, не пов’язаних родинними зв’язками;

– придбання власності за кордоном;

– придбання корпоративних прав.

Як висновок у дослідженні підкреслюється, що сьогодні нагальним є питання зменшення рівня корупції для України, адже результатом корупції є ланцюг проблем у сфері державного управління, тим самим збільшуючи податкові навантаження, зменшуючи об’єм послуг для зацікавлених осіб та нівелювання довіри до державних інституцій.

Використання типологічного дослідження під час аналізу фінансових операцій надасть змогу своєчасно виявляти та протидіяти відмиванню незаконних та корупційних доходів.

Більш детально – у дослідженні Відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: