НБУ може випустити е-гривню

Нацбанк продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проекту, що оприлюднені регулятором в аналітичній записці за підсумками цього проекту.

Як повідомляє прес-служба НБУ, у межах пілотного проекту Нацбанк проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні.

Загалом можливість випуску власних цифрових валют та варіанти їхнього використання останнім часом досліджують багато центральних банків світу (Швеції, Канади, Китаю, Сінгапуру, Великобританії, Норвегії тощо). Форми і технології цифрових валют центробанків різняться залежно від конкретних потреб, але у будь-якому разі цифрова валюта розглядається як нова, еволюційна форма грошей центрального банку.

Паралельно з теоретичним вивченням проект Національного банку включав і практичну частину. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участі Національного банку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали НБУ консультації у межах технічної допомоги.

У результаті Національний банк отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключовими з яких є такі:

– е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Перевагами е-гривні є простота використання, доступність, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком) та швидкість розрахунків;

– враховуючи те, що пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі;

– е-гривня може бути розглянута як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку;

– впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема «миттєвих» платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking;

– впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;

– впровадження е-гривні можливе за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що НБУ є одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні гроші;

– технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.

«Наше дослідження дало нам не тільки практичний досвід, але і поставило перед Національним банком нові запитання. Яким буде вплив цього інструменту на екосистему платіжного ринку? Чи буде достатній попит на е-гривню з боку користувачів, торговців та учасників ринку? Яка технологія має використовуватися? Яким має бути рівень анонімності транзакцій з е-гривнею ? Сьогодні точних відповідей на ці запитання не маємо не лише ми, але й інші центробанки світу», – прокоментував результати пілотного проекту Заступник Голови НБУ Сергій ХОЛОД.

Він додав, що Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні, зважаючи на отримані результати проекту, сучасні потреби фінансового ринку і потенційний розвиток економіки.

У рамках дослідження світових тенденцій буде продовжена співпраця та обмін досвідом з центральними банками і міжнародними фінансовими організаціями щодо цифрових валют. Разом з учасниками українського платіжного ринку далі опрацьовуватимуться цільові бізнес-моделі е-гривні.

Слід нагадати, що пілотний проект Національного банку з вивчення можливості випуску власної цифрової валюти на базі технології блокчейн тривав з 2016 року. Його практична частина завершилася наприкінці 2018 року. У рамках пілотного проекту регулятор досліджував, як електронна гривня може доповнити платіжний ландшафт України та сприяти підвищенню частки безготівкових розрахунків і зменшенню їх вартості. По суті, електрона гривня – це фіатна валюта в електронному вигляді, що обмінюватиметься на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Транзакції з е-гривнею можуть здійснюватися онлайн за допомогою комп’ютерів та мобільних девайсів (смартфонів, планшетів), якими на сьогодні наповнений ринок.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: