Як бізнес оцінює податковий режим в Україні

Бізнес не відчуває змін у податковій системі. Про це свідчать результати опитування «Податковий індекс», яке регулярно проводить Європейська Бізнес Асоціація серед експертів членських компаній.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Як зазначається у прес-релізі ЄБА, нова хвиля опитування за період листопад 2018 – березень 2019 року демонструє, що настрої експертів застигли на місці – показник Індексу склав 2,98 балів із 5 можливих, для порівняння – показник попереднього періоду був 2,97. Індекс досі знаходиться в негативній площині та жодного разу не перетнув нейтральну позначку в 3 бали за всю історію досліджень, починаючи з 2011 року.

Під час розрахунків до уваги традиційно бралися 4 критерії:

– якість податкового законодавства;

– обтяжливість/легкість адміністрування податків;

– фіскальний тиск;

– якість податкового обслуговування (роботи податківців).

Загальне значення Податкового Індексу являє собою інтегральний розрахунок середнього значення кожного з вищенаведених факторів. В опитуванні взяли участь 104 експерти Податкового комітету Асоціації.

ТОЧКОВІ ПОКРАЩЕННЯ

Згідно з опитуванням, існують деякі точкові покращення в оцінках респондентів, які однак не вплинули на загальний результат. Так, 57% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним, тоді як у попередньому періоді таких було 48%. Частка невдоволених якістю податкового законодавства складає 23%, водночас ще 20% респондентів вважають його якісним.

У попередній хвилі опитування думки експертів щодо того, наскільки чинний податковий режим сприяє веденню бізнесу розділилися практично навпіл, цього разу переважна більшість – 68% респондентів оцінили режим як сприятливий веденню бізнесу, а 32% – як перешкоджаючий.

НЕГАТИВНІ ЧИННИКИ

Разом із цим, в оцінках експертами процесу адміністрування податків та підготовки податкової звітності спостерігається негативна динаміка. Цього разу лише 13% експертів оцінили даний процес позитивно. Натомість 37% вважають процедуру обтяжливою. Минулого року позитивну оцінку дали 30% респондентів, а негативну – 45%. Збільшилась кількість респондентів, які дали wsq процедурі нейтральну оцінку.

Основними факторами, які негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, респонденти назвали такі:

– кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;

– незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів;

– поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них;

– недосконалість електронної системи звітності;

– кількість платежів.

За звітний період прояви фіскального тиску відчули на собі 29% опитаних (дані попереднього періоду співпадають). 28% повідомили про те, що тиск був майже відсутній і 18% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду.

Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі:

– необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та несприйняття ними контраргументів/пояснень;

– упереджені рішення фіскальних органів;

 – технічні проблеми з роботою серверу ДФС під час подання електронної звітності та реєстрації податкових накладних з ПДВ;

– «пропозиції» сплати податків авансом.

Результати опитування показали, що кількість незадоволених якістю податкових сервісів лишилася такою ж, як і минулого року – 24%. Натомість 35% опитаних підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування і ще 41% продемонстрували нейтральне ставлення.

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ У ПЛОЩИНІ ОПОДАТКУВАННЯ

Традиційно ЄБА запитує експертів про важливі, на їхній погляд, кроки, які мали б значно полегшити ведення бізнесу у площині оподаткування. Цього року звучали такі пропозиції:

– істотне зниження навантаження на фонд оплати праці, що дозволить розширити базу оподаткування;

– прозорість та спрощення процедури нарахування податків, зниження податкового навантаження;

– забезпечення стабільності та передбачуваності законодавства, дотримання принципу стабільності оподаткування;

– боротьба з контрабандою та податковим шахрайством;

– зниження ставки податку на прибуток та ПДВ;

– зменшення кількості податків і неподаткових платежів та спрощення механізму їх розрахунку і адміністрування.

Експертам також задали два додаткових запитання – чи потребує податкове законодавство України радикальних змін або ж необхідно лише сумлінно виконувати норми чинного законодавства та якими можуть бути наслідки впровадження Плану BEPS в Україні?

Як виявилось, 87% експертів вважають, що податкове законодавство України потребує сумлінного виконання норм чинного законодавства і лише 21% переконані, що необхідні радикальні зміни. Щодо наслідків впровадження Плану BEPS в Україні, то 50% опитуваних вважають, що це призведе до влучного збільшення тиску лише на несумлінних платників податків, а 26% очікують збільшення тиску на всі компанії. Ще 40% переконані, що варто очікувати перегляду пільгових/спрощених режимів оподаткування, а 35% вважають, що відбудеться повернення доходів з «офшорних» юрисдикцій в Україну.

«Сигнали від бізнесу недвозначні: держава мусить сконцентруватись на забезпеченні сумлінного виконання норм законодавства, не забуваючи при цьому удосконалювати податкові правила та робити їх простішими. Нарахування та сплата податків має перестати бути «бігом з перешкодами» для платників та стати зручним рутинним процесом. Зменшення податкового тиску, який відчули на собі 29% респондентів, має стати одним з пріоритетних завдань держави», – зазначив Голова Податкового комітету ЄБА Володимир КОТЕНКО.

Більш детально – у презентації ЄБА

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: