Хто вони, корпоративні шахраї?

sahrayiКомпанія KPMG представила результати чергового дослідження «Портрет корпоративного шахрая – 2016».

Подібне дослідження проводиться KPMG щорічно по всьому світу. Цього разу в ньому взяли участь фахівці з 85 країн світу, в тому числі з України, Казахстану, Азербайджану та Росії. Респондентам було запропоновано відповісти на ряд питань з урахуванням їх професійного досвіду щодо розслідування економічних злочинів у компаніях.

Дослідження покликане допомогти отримати уявлення про ключові характеристики сучасного корпоративного шахрая, а також про практики з протидії економічним злочинам всередині компаній. Дана інформація буде корисна топ-менеджерам компаній, фахівцям внутрішнього аудиту та контролю, служби безпеки.

За даними опитування, у переважній більшості випадків (77%) шахрайські дії всередині компаній здійснюють чоловіки віком від 36 до 45 років, які працювали на керівній позиції понад 6 років. Такий результат недивний: чоловіки такого віку, як правило, мають стабільний рівень доходів, який вони хочуть збільшити, а досвід роботи і висока посада в компанії допомагають їм знайти таку можливість та обійти існуючий контроль.

У цілому результати опитування, проведеного серед компаній з СНД, збігаються із загальносвітовими тенденціями, що спостерігаються в США, Європі, країнах Азії та Латинської Америки. Ключовою відмінністю портрета шахрая пострадянського простору є посада, яку він займає в компанії. Якщо в зарубіжних країнах більшість (32%) зловживань відбувається з вини функціональних менеджерів, то в країнах СНД у 56% випадків шахрайство скоювали топ-менеджери (виконавчі директори, члени ради директорів), відповідальні за розвиток бізнесу в цілому.

Згідно з дослідженням, майже 80% шахрайських дій всередині компанії були мотивовані бажанням отримати особисту вигоду. В державах СНД такі дії частіше скоюють співробітники середніх і великих компаній. У більшості випадків шахрайство співробітників було зафіксовано в представництвах міжнародних компаній (41%), у великих національних компаніях і компаніях-монополістах (23%), а також в середньому бізнесі (23%). На частку малого бізнесу припадає усього 12% виявлених випадків економічних злочинів.

Найбільше випадків корпоративного шахрайства зафіксовано в компаніях, що працюють на ринках промислових і споживчих товарів: в СНД їхня частка становить 41%. В інших країнах світу вона значно нижче, зокрема в США і Європі – всього 29%.

Серед видів шахрайських і корупційних дій співробітників в компаніях СНД домінують незаконне привласнення доходів і активів, викривлення фінансової звітності, хабарництво і корупція. Зокрема, розкрадання активів здійснюються шляхом присвоєння і розтрат, а також шахрайських дій при здійсненні закупівель).

shahray

Результати дослідження також свідчать про те, що 55% випадків шахрайства і корупції, виявлених в компаніях СНД, припадають на сфери фінансів, продажів і закупівель. В інших країнах світу майже половина випадків шахрайських дій припадає на операційні підрозділи, виконавчі органи компаній, а також на департамент фінансів.

У пострадянських державах 50% випадків шахрайства було виявлено завдяки внутрішнім перевіркам, зовнішнього аудиту та анонімним повідомленням на «гарячу лінію». Водночас в країнах Північної і Південної Америки та Європи ефективнішими способами виявлення і розслідування виявилися аналіз фінансових документів, електронного листування співробітників, неформальні повідомлення про вчинені порушення.

У цілому очевидно, що понад 90% випадків шахрайських дій з боку співробітників компаній обумовлено або повною відсутністю системи внутрішнього контролю, або її недоліками.

Проблема виникнення шахрайства у внутрішній діяльності компаній носить досить складний характер і обумовлена багатьма факторами, як внутрішніми, так і зовнішніми. При цьому перед багатьма власниками і менеджерами компаній стоїть завдання організації ефективної системи протидії шахрайству, необхідність комплексного підходу до впровадження всіх її елементів, а саме:

– процедури виявлення і оцінки ризиків шахрайства;

 – розробки методології розслідування зловживань, а також системи інформування про них;

– неухильне дотримання встановлених вимог ділової етики компанії.

Більше – у Дослідженні KPMG

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: