Що принесе фінансовому ринку Закон про «спліт»

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг».

НОВІ ФУНКЦІЇ РЕГУЛЯТОРІВ

За інформацією прес-служби НБУ, ухвалений Закон (реєстраційний №1069-2) передбачає так званий «спліт» – ліквідацію Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, Національний банк стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

«Завдяки проведеній Національним банком реформі банківського сектору він сьогодні прозорий, докапіталізований, прибутковий і активно працює з населенням. «Спліт» розширює можливості Національного банку для реалізації мандату із забезпечення фінансової стабільності. Він дає нам змогу довести до логічного завершення реформу фінансового сектору, не обмежуючись виключно банками і поширюючи вимоги щодо прозорості, надійності та ефективності і на небанківський фінансовий сектор», – наголосив Голова НБУ Яків СМОЛІЙ.

Цей Закон дасть можливість забезпечити збалансований і системний підхід у напрямі ефективного розвитку небанківського фінансового сектору, переходу від секторальної моделі регулювання до ефективнішої інтегрованої моделі та створить можливість для комплексного розвитку функції регулювання ринкової поведінки та захисту прав споживачів на фінансовому ринку.

Закон про «спліт» допоможе країні отримати фінансову систему, яка відповідає міжнародним стандартам, зокрема тому ухвалення цього Закону було однією з ключових вимог міжнародних партнерів України.

Закон передбачає перехідний період, упродовж якого відбуватиметься передача функцій від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР. Триватиме він до 1 липня 2020 року. Упродовж цього часу Національний банк разом з Комісією вибудують необхідні процеси і структури для перейняття функцій і паралельно – разом із залученням широкого кола експертів та учасників небанківського фінансового сектору – працюватимуть над вдосконаленням законодавства і регуляцій.

До 30 червня наступного року включно регулюванням ринку, як і раніше, займатиметься Нацкомфінпослуг. З 1 липня 2020 року цю функцію виконуватиме НБУ та НКЦФП.

Ще у минулому році Національний банк запропонував до обговорення проект моделі регулювання небанківських фінансових установ, так звану Білу книгу. У документі окреслені підходи НБУ до сегментації ринку, ліцензування, пруденційного нагляду, звітування, перевірок, корпоративного управління та захисту прав споживачів.

Нацбанк планує подальшу розробку Білих книг із детальними пропозиціями регулювання окремих сегментів небанківського фінансового ринку, які також будуть проходити широке публічне обговорення серед представників фінансових установ, експертів та інших зацікавлених осіб (споживачів, кредиторів та інвесторів фінансових послуг). Міжнародні фінансові організації та інші донори теж планують надалі надавати технічну допомогу Національному банку для організації плавного передавання функцій та поетапного запровадження нових регуляторних вимог до небанківських фінансових установ.

ПОЗИЦІЯ ОФУ

Як зазначається у прес-релізі Асоціації «Об’єднання фінансових установ», Генеральний директор ОФУ Вікторія ВОЛКОВСЬКА, коментуючи прийняття Закону про «спліт», зауважила, що, на щастя, це найбільш м’яка для ринку версія «спліт» із тих, що до цього часу потрапляли до Парламенту. Національний банк зобов’язали здійснювати свої регуляторні функції в рамках законів про ліцензування, адміністративні послуги, а також засади державної регуляторної політики.

Наприклад, у законопроекті з’явилися підстави для анулювання ліцензії у фінансової установи, а також підстави для проведення позапланових перевірок. Тоді як до цього регулятори могли робити це на свій розсуд.

Крім того, Нацбанк буде зобов’язаний перед прийняттям будь-яких нормативно-правових актів публікувати їх для ознайомлення, реєструвати тощо. Іншими словами, новоспечений регулятор не зможе проявляти повне свавілля, як-то передбачав базовий проект №2413а.

Закон також зобов’язує НБУ створити у своїй структурі окремий профільний комітет, який буде вести роботу з небанківськими фінустановами.

Водночас пані Волковська зазначила, що більшість учасників ринку небанківських послуг виступало проти законопроекту №1069-2 і підтримувало альтернативний проект закону №1069-1, який пропонував створення «мегарегулятора» шляхом злиття двох комісій – НКЦПФР і Нацкомфінпослуг – в єдиний орган регулювання та нагляду. Основний аргумент на користь альтернативного законопроекту був такий, що підходи до регулювання профдіяльності на обох ринках схожі, на відміну від підходів до регулювання НБУ.

На її думку, передача функцій Нацкомфінпослуг Нацбанку нічого доброго не обіцяє ні ринку, ні кінцевим споживачам.

По-перше, це може призвести до укрупнення ринку, а значить численних втрат робочих місць (зараз на небанківському ринку працює понад 73 тис. осіб) і зменшення податкових надходжень (у 2018 році небанківські фінустанови сплатили 5,5 млрд. грн. податку на прибуток).

По-друге, внаслідок скорочення обсягів ринку може подорожчати вартість фінпослуг, що, безумовно, викличе невдоволення 20 млн. споживачів цього ринку.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: