Механізми фінансової реструктуризації продовжили на три роки

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації».

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ

Як зазначається у повідомленні  Інформаційного управління Апарату Парламенту, метою документа (реєстраційний №1070) є розширення застосування банками України положень Закону «Про фінансову реструктуризацію», який має втратити чинність з 19.10.2019 року.

Законом вносяться зміни до Закону «Про фінансову реструктуризацію», які покликані зробити можливим спільне проведення процедури фінансової реструктуризації для кількох боржників, які є пов’язаними особами (йдеться про групу юридичних осіб під спільним контролем (стандарт МСФЗ)), але мають різних (неспільних) кредиторів.

Внесення змін до законів «Про іпотеку» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» викликано необхідністю більш точно визначити момент здійснення позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та/або застосування відповідного позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідно до Закону, коли вартість відповідного майна виявиться недостатньою для повного задоволення вимог залученого кредитора, з метою збереження забезпеченого іпотекою та заставою (обтяженням рухомого майна) зобов’язання у відповідній (непогашеній) частині.

Передача кредитору права власності на майно боржника в рахунок повного або часткового задоволення вимог є одним з найбільш запитуваних способів здійснення фінансової реструктуризації відповідно до Закону, але на практиці потребує попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, оскільки, як правило, таким майном є всі основні засоби (фонди) боржника, що підпадають під визначення єдиного/цілісного майнового комплексу згідно з антимонопольним законодавством України.

На практиці одержання такого дозволу займає не менше одного місяця, вимагає значних зусиль з боку заявників, часто із залученням зовнішніх радників, з одночасним дотриманням процедури фінансової реструктуризації, строк проведення якої згідно з Законом обмежується 90 днями. Відсутність необхідності одержання такого дозволу обґрунтовується ще й тим, що таке майно, як правило, передається залученим кредитором у фінансовий лізинг, оренду боржника з метою відновлення його господарської діяльності, що також потребує дозволу Антимонопольного комітету.

Закон подовжує можливість застосування механізму фінансової реструктуризації на наступні роки.

СТВОРЕННЯ РИНКУ ПРОБЛЕМНИХ БОРГІВ

Національний банк вітає ухвалення цього Закону, інформує його прес-служба. Закон продовжує для банків на три роки можливість використання механізму добровільної фінансової реструктуризації для зниження обсягів проблемної заборгованості.

Наступним не менш важливим завданням у цій сфері Національний банк вважає створення повноцінного вторинного ринку проблемних боргів та розбудови відповідної інфраструктури.

«Необхідно не лише вирішувати питання роботи з наявною проблемною заборгованістю, але й думати про майбутнє. З активізацією кредитування неминуче з’являтимуться і нові непрацюючі кредити, саме тому необхідно створити цивілізовані умови та інструменти для ефективної роботи з NPL, щоб не допускати їх накопичення на балансах банків у майбутньому. Вирішенню цієї задачі в тому числі сприятиме внесення у Верховну Раду і подальше прийняття законопроекту щодо діяльності з управління заборгованістю, розробленого у співпраці з ЄБРР. Він врегулює питання роботи компаній з управління заборгованістю, що разом з імплементацією закону про банкрутство та захист прав кредиторів створить повноцінні умови для роботи з проблемними боргами», – прокоментувала Перший заступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА.

Слід нагадати, що Закон «Про фінансову реструктуризацію» було прийнято у 2016 році, завдяки ньому було створено механізм добровільної позасудової реструктуризації заборгованостей підприємств-позичальників. Його метою було створення умов для зниження обсягів проблемних кредитів на балансах банків. Він також мав сприяти зниженню ризику банкрутств та припинення господарської діяльності підприємств, які мають тимчасові проблеми з ліквідністю, проте здатні відновити повноцінну економічну діяльність.

Загалом за три роки банки провели реструктуризацію боргу на суму понад 30 млрд. грн. саме за процедурою фінансової реструктуризації, яка визначена цим Законом. Переважна більшість угод припадає на банки державного сектору.

 Цифри свідчать про корисність цього Закону для оздоровлення стану банківського ринку.

Водночас, термін дії Закону спливає у цьому році. Підтриманий Парламентом законопроект продовжує його ще на три роки, а також передбачає уточнення законодавства з метою більш оптимального проведення відповідних процедур банками, зокрема.

Національний банк очікує, що банки продовжать використовувати механізм фінансової реструктуризації для ефективного розчищення власних балансів.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: