Як розвивається корпоративне право в Україні

Асоціація правників України провела ХІІІ Щорічний форум з корпоративного права – традиційний захід з обговорення актуальних питань та останніх тенденцій у цій сфері, йдеться у прес-релізі АПУ. 

У вступному слові Денис Бугай, Президент АПУ, партнер VB Partners, підкреслив, що ініціатива, розпочата 13 років тому, не лише успішно розвивається, але й генерує нові форми активності.

Він також зауважив, що прийняття прогресивного Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та позиція АПУ щодо законопроекту №1056 – лише два приклади успіху. Пан Бугай подякував Раді Комітету з корпоративного права та фондового ринку і його очільниці Анні Бабич за їхній внесок у розвиток правничої спільноти.

Із ключовою доповіддю про страхування відповідальності в угодах про злиття і поглинання та ризиків з гарантій і запевнень виступив Александер Ракоші, партнер віденського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz. Він навів статистику застосування цієї практики, зокрема, звернув увагу на тенденцію значного приросту її використання у всьому світі. Однак пан Ракоші підкреслив, що в Україні, на жаль, вона і досі не впроваджена.

Наталія Кузнєцова, професорка кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, зазначила, що не зважаючи на якісну роботу кодексу, яка не викликає серйозних зауважень, оновлення правового поля вже назріло. Її підтримав Олексій Кот, член робочої групи з рекодифікації Цивільного кодексу України. Він наголосив на необхідності модернізації цивільного законодавства спільними зусиллями, створення максимально простого інструменту для врегулювання бізнесу.

Перша частина обговорення останніх тенденцій у сфері корпоративних відносин була присвячена нагальним проблемам, що потребують вирішення. Модерувала сесію Анна Зоря, партнерка АО Arzinger.

Вікторія Бабенко, нотаріус, розповіла, чи всі зміни вже внесені до статуту. За її словами, серед суб’єктів підприємництва відбувся ажіотаж у зв’язку з прийняттям перехідного положення Закону про ТОВ про надання підприємству права безоплатної зміни статуту. Проте внаслідок відсутності якісного аналізу нових норм більшість установчих документів, які подалися на реєстрацію, були аналогічними попереднім.

У свою чергу Марія Орлик, партнерка київського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz, зазначила про можливість коригування питання коефіцієнту задля більшого його розуміння. Водночас вона наголосила, що необхідно бути вкрай обережними із внесенням та використанням змін, аби не зламати вже наявну систему.

Друга сесія Форуму продовжилася інтерактивним інтерв’ю з членом НКЦПФР Максимом Лібановим щодо нової редакції Закону «Про акціонерні товариства» та обговоренням останніх тенденцій у цій сфері щодо АТ та фондового ринку в Україні. За його словами, вона буде ґрунтуватися на чинному тексті, однак з усуненням низки суперечностей.

Крім того, планується додати нове регулювання, зокрема однорівневі борди, що дадуть можливість вибору моделі корпоративного управління і, безумовно, зменшать кількість адміністративних витрат, а також поліпшать умови роботи та внутрішньої комунікації. Ще серед змін — можливість електронного або дистанційного голосування.

Про перший досвід незалежних директорів в державних банках розповіла Оляна Гордієнко, незалежний член Наглядової ради АТ «Укрексімбанк». Вона зауважила, що період становлення та хаосу дає про себе знати – система працює недосконало.

У свою чергу Наталія Гончарук, керівник проектів з розвитку законодавства та корпоративного управління ПАТ «Національний депозитарій України», зазначила, що ключовим у планах депозитарію є винесення на розгляд пропозиції про створення централізованої системи органу. Крім того, вона наголосила на необхідності цифровізації обліку часток, що сприятиме його безпечності та доступності.

Панельна дискусія ХІІІ Щорічного форуму з корпоративного права була присвячена обговоренню судової практики та актуальних питань правозастосування. Учасники обговорили перший досвід застосування судами новел Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», актуальну судову практику оскарження учасником правочинів ТОВ та проблемні питання виконання.

Проблемні питання виконання та наслідки прийняття судових рішень про недійсність рішень загальних зборів розглянула Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду. Головний акцент виступу судді – стаття 32 Цивільного кодексу України може застосовуватися при визнанні правочинів недійсними.

Судові спори щодо squeeze-out учасники мали змогу обговорити разом із Тетяною Васильченко, суддею Господарського суду м. Києва, а більше про похідні позиви на прикладі власних практичних кейсів розповіла Олена Перцова, радниця Aequo.

Про особливості збору доказів у корпоративних спорах, зокрема отримання документів щодо діяльності товариства та визначення вартості частки/акцій, розповів Саад Шаді, керівник Saad Legal.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: