Банківський сектор є достатньо стійким за поточних макроекономічних умов

Однак деякі великі банки мають посилити свою стійкість на випадок жорсткої кризи. Про це свідчать результати щорічної оцінки стійкості банків, яку проводив Національний банк з травня 2019 року.

У межах оцінки стійкості всі банки проходили оцінку якості активів, а 29 банків додатково проходили стрес-тестування. За підсумками оцінки стійкості регулятор визначив для низки банків потребу в капіталі. Вона виникає, якщо розраховане значення нормативу достатності капіталу банку на етапі оцінки якості активів чи на етапі стрес-тестування за базовим та несприятливим сценаріями виявиться нижче за встановлені Нацбанком мінімальні вимоги. Горизонт стрес-тесту – 3 роки.

Оцінка якості активів, проведена незалежними аудиторами, підтвердила, що загалом банки правильно відображають кредитний ризик за активами. Здійснені аудиторами коригування розміру кредитного ризику та капіталу майже для усіх банків були мінімальними і обумовлювалися переважно технічними помилками в інформаційних системах банків. Для одного банку було встановлено потребу в капіталі за результатами оцінки якості активів, проте цей банк станом на сьогодні усунув цю потребу.

Водночас серед установ, які проходили стрес-тестування, для низки банків виникає потреба в капіталі. Так, за базовим макроекономічним сценарієм для 11 банків виникає потреба у додатковому капіталі на суму 35,2 млрд. грн. За несприятливим макроекономічним сценарієм ці ж установи, а також ще 7 банків потребуватимуть вже 73,8 млрд. грн.

Це значною мірою обумовлено амортизацією застави, тобто поступовим виключенням застав за непрацюючими кредитами з оцінки кредитного ризику. Отже, для забезпечення стійкості таких установ в умовах гіпотетичної кризи діє вимога у дотриманні вищих за мінімальні рівнів достатності капіталу.

Банки, капітал яких за результатами стрес-тестування опускався нижче встановленого мінімального рівня, для підвищення власної стійкості повинні будуть дотримуватися визначених Національним банком вимог з достатності капіталу, або ж здійснити заходи для зниження профілю ризиків, тобто виконати реструктуризацію. Ці заходи можуть включати покращення якості кредитного портфеля, оптимізацію структури активів та пасивів, коригування бізнес моделі. У разі реалізації таких заходів вимоги можуть бути пом’якшені або ж скасовані.

Строк виконання вимог – до кінця вересня 2020 року.

Особливістю цьогорічного стрес-тестування стала прискіплива увага до портфеля споживчих кредитів. Оцінка стійкості виявила, що не всі банки, які активно займаються споживчим кредитуванням, мають консервативні підходи до визначення кредитного ризику. Вони суттєво недооцінюють можливе погіршення якості кредитного портфеля у разі реалізації несприятливого макроекономічного сценарію. Такі висновки регулятора мають бути враховані банками.

Національний банк продовжуватиме проведення щорічної оцінки якості активів та стрес-тестування. Макросценарії для стрес-тестування будуть змінюватись так, щоб виявити вразливі точки банківського сектору і окремих банків. Водночас ті банки, які за результатами стрес-тестування цього та попереднього років не потребували додаткового капіталу, у 2020 році не проходитимуть стрес-тестування. Вони проходитимуть лише оцінку якості активів.

Слід нагадати, що оцінка стійкості проводиться Національним банком з 2018 року і складається із оцінки якості активів та стрес-тестування. Оцінку якості активів проходили усі банки, крім «Розрахункового центру», який здійснює виключно розрахункові операції. Цей етап проводиться із залученням незалежного аудитора.

Стрес-тестування проходили 29 банків, на які сукупно припадає 93% активів банківської системи станом на початок цього року. Стрес-тестування проводилося за двома макроекономічними сценаріями – базовим та несприятливим.

За результатами оцінки стійкості для банків визначено необхідний рівень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (Н3). Необхідний рівень нормативів достатності капіталу буде розраховано таким чином, щоб забезпечити виконання банками мінімальних вимог Н2 та Н3 за базовим сценарієм (10% та 7% відповідно) та знижені вимоги за вказаними нормативами за несприятливим сценарієм (5% та 3,5% відповідно) на всьому прогнозному горизонті тривалістю три роки (до 2021 року включно).

Більш детально – у Результатах оцінки стійкості банків у 2019 році

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: