Макроекономічні орієнтири від НБУ

Національний банк оприлюднив нові прогнози щодо інфляції та динаміки валового внутрішнього продукту України на 2017-2018 роки.

ІНФЛЯЦІЯ

За даними НБУ, споживча інфляція стрімко уповільнилася у 2016 році до 12,4% (з 43,3% у 2015 році), що відповідало його прогнозам. Таким чином, Національний банк досягнув цілі з інфляції, визначеної Стратегією монетарної політики на 2016-2020 роки.

Швидке сповільнення інфляції у минулому році відбулося насамперед завдяки дії фундаментальних факторів. Про це свідчило стрімке уповільнення базової інфляції (до 5,8%) під впливом поміркованої монетарної та фіскальної політики. Посилення ролі облікової ставки та її виважене зниження протягом року, а також зусилля Уряду з утримання бюджетного дефіциту в цільових межах привели до суттєвого поліпшення інфляційних очікувань протягом перших трьох кварталів року.

Крім того, послаблення інфляційного тиску відбувалося під впливом високої пропозиції сирих продуктів харчування, в той час як основними чинниками зростання цін були підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зростання світових цін на нафту, що призвело до подорожчання палива на внутрішньому ринку.

Зниженню інфляції також сприяла помірна волатильність обмінного курсу гривні, яка спостерігалася протягом року, у тому числі завдяки заходам Національного банку зі згладжування надмірних коливань. Однак, попри сприятливі фундаментальні зовнішні та внутрішні чинники, наприкінці грудня та на початку 2017 року тимчасово посилився девальваційний тиск на гривню внаслідок дії низки ситуативних факторів.

По-перше, на валютний ринок вплинуло сезонне послаблення ділової активності, зокрема зниження надходжень валютної виручки від експорту сільськогосподарської продукції. По-друге, пропозиція валюти була обмежена через наявність високої гривневої ліквідності в експортерів, які отримали в грудні відшкодування ПДВ на суму 16 млрд. грн. По-третє, попит на валюту зріс через високі бюджетні видатки в грудні.

Національний банк очікує інфляцію в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2% на 2017 рік та 6% ± 2% на 2018 рік). Дезінфляційний тренд буде забезпечено завдяки стриманій монетарній та фіскальній політиці та суттєвому зменшенню темпів зростання адміністративних тарифів.

Водночас, прогноз інфляції на 2017 рік переглянуто з 8% до 9,1%. Насамперед – через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн. з початку року. Це рішення Уряду відобразиться на рівні інфляції як безпосередньо через збільшення споживчого попиту населення, переважно на продовольчі товари, і собівартості продук

ції, так і опосередковано через інфляційні очікування українців.

У 2017 році збільшення споживчого попиту та собівартості виробництва формуватиме додатковий тиск на основні компоненти інфляції: відповідно, базова інфляція зросте до 6,3%, а інфляція сирих продуктів – до 7%.

Крім того, інфляція в річному вимірі залишатиметься високою впродовж перших трьох кварталів завдяки дії ефекту статистичної бази. Вона повернеться до однознакового рівня лише в IV кварталі 2017 року.

Водночас, Національний банк наразі не вважає за доцільне застосовувати інструменти монетарної політики для приведення прогнозу інфляції до 8% (центрального значення цільового діапазону). Адже це могло б призвести до необґрунтованої волатильності ринкових процентних ставок та інфляції в майбутньому, а також загальмувати зростання економіки, яка виходить з кризи.

Прогноз інфляції на 2018 рік залишається без змін на рівні 6%.

ПРОГНОЗ ЗРОСТАННЯ ВВП

Очікується, що економічне зростання прискориться – після 1,8% у 2016 році, за оцінкою НБУ, до 2,8% і 3% у 2017 і 2018 роках відповідно. Як наслідок, на прогнозному горизонті економіка поступово наближатиметься до свого потенційного рівня. Тобто сукупний попит продовжуватиме стримувати інфляцію, однак цей вплив суттєво послабиться порівняно з попередніми роками (і порівняно з попереднім прогнозом).

У 2017 році економічну активність буде стимулювати збільшення споживчого попиту в результаті підвищення мінімальної заробітної плати. Також очікується, що експорт відновить зростання на тлі покращення умов торгівлі та високих обсягів урожаю минулого року. Водночас, збільшення експортної виручки дозволить експортоорієнтованим підприємствам продовжувати нарощувати інвестиції відносно високими темпами. Однак в умовах усе ще низьких темпів потенційного зростання економіки та повільних процесів імпортозаміщення підвищення внутрішнього інвестиційного попиту здебільшого буде задовольнятися за рахунок імпортованої продукції.

За оцінками НБУ, зростання попиту на імпортовану продукцію було ключовим фактором розширення дефіциту поточного рахунку у 2016 році до $3,4 млрд. Очікується, що ці фактори продовжать діяти і в 2017-2018 роках. Відповідно, Національний банк переглянув прогноз дефіциту поточного рахунку на ці роки до близько $3,5 млрд. Цей дефіцит покриватиметься припливом капіталу за фінансовим рахунком, насамперед через залучення інвестиційних і боргових ресурсів. Як наслідок, зведене сальдо платіжного балансу у 2017-2018 роках залишатиметься профіцитним.

Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу, отримання запланованих траншів за програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом дасть змогу збільшити міжнародні резерви на кінець 2017 року до $21,3 млрд., а на кінець 2018 року – до $27,1 млрд. Подальше накопичення резервів залишається важливим завданням для Національного банку та Уряду, враховуючи високі обсяги зовнішніх платежів за державним боргом з 2019 року.

Ключовими ризиками для окресленого базового сценарію є зростання геополітичної турбулентності та її негативний вплив на світову економіку та Україну, а також ризик відходу від проведення виваженої фіскальної політики, зокрема підвищення соціальних стандартів більш суттєво, ніж узгоджується з досягненням цілей з інфляції.

Більш того, Національний банк сподівається, що Уряд буде зацікавлений у досягненні встановлених цілей з інфляції, оскільки нові довгострокові гривневі облігації, які будуть випущені в результаті репрофайлінгу ОВДП з портфелю НБУ, матимуть прив’язку доходності до рівня інфляції.

Також важливим є подальше проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, збільшення потенціалу економіки та продовження програми з МВФ. 

У 2017 році Національний банк продовжить виважену монетарну політику, яка буде спрямована на зниження інфляції відповідно до цільових орієнтирів.

Враховуючи підвищення концентрації інфляційних та курсових ризиків останнім часом, Правління Національного банку прийняло рішення про збереження облікової ставки на рівні 14%.

 

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: