Якими є пріоритети НБУ у 2020 році

Національний банк оприлюднив Програму дій на 2020 рік, яка є річною дорожньою картою для реалізації середньострокової Стратегії центрального банку.

У повідомленні НБУ зазначається, що ухвалена у 2018 році Стратегія забезпечує прозорість, передбачуваність та послідовність діяльності центробанку, а щорічні дорожні карти є основою для вимірювання ефективності його роботи і звітування перед суспільством, клієнтами та партнерами.

Нова Програма дій на 2020 рік визначає пріоритетні кроки для подальшого прогресу в досягненні кожної з семи стратегічних цілей НБУ – забезпечення низької інфляції, стабільної, прозорої та ефективної банківської системи, відновлення кредитування, ефективного регулювання фінансового сектору, вільного руху капіталу, фінансової інклюзії, а також розбудова сучасного, відкритого, незалежного та ефективного центрального банку.

У Програмі дій зазначається, що її виконання створить умови для забезпечення сприятливого середовища для всіх учасників фінансової екосистеми. Це особливо важливо враховуючи те, що 2020 рік – останній рік дії чинної Стратегії центробанку, тому паралельно з її виконанням регулятор працюватиме над створенням нової Стратегії НБУ з горизонтом планування до 2025 року.

У Нацбанку озвучили ключові пріоритети регулятора у 2020 році.

– Покращення взаємодії з Урядом у межах виконання Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та НБУ про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.

– Сприяння ефективному функціонуванню державних банків, зокрема через оновлення стратегій державних банків з урахуванням пропозицій Національного банку.

– Запровадження законодавчих змін для спрощення кредитування. Сприяння ухваленню та впровадженню законодавчих змін щодо розвитку вторинного ринку непрацюючих кредитів (NPL).

– Забезпечення прийому банками землі в якості застави без обмежень відповідно до законодавства про обіг сільськогосподарських земель.

– Упровадження закону про «спліт», розробка моделі регулювання ринку небанківський фінансових установ за сегментами, підготовка проектів нових законів «Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг», «Про страхування» та «Про кредитні спілки», початок впровадження ефективної системи регулювання та нагляду за небанківським фінансовим сектором.

– Упровадження принципів Плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування (план дій BEPS), сприяння ухваленню пакета законопроектів про протидію розмиванню податкової бази. Після їх ухвалення та запровадження стане можливою повна валютна лібералізація в Україні.

– Відкриття міжнародному депозитарію Euroclear рахунку в депозитарії Національного банку. Це полегшить доступ іноземних інвесторів до державних цінних паперів у гривні.

– Реалізація програми заходів із підвищення фінансової грамотності, адже Національний банк в минулому році отримав відповідні повноваження.

– Удосконалення регулювання та запровадження вимоги до банків та інших фінансових установ щодо розкриття інформації про фінансові послуги та захисту прав споживачів фінпослуг.

– Продовження внутрішнього розвитку НБУ, зокрема підвищення прозорості для всіх зовнішніх стейкхолдерів, удосконалення технології, інформаційної інфраструктури та забезпечення високого рівня діджиталізації процесів.

Водночас Національний банк відзвітував про прогрес у втіленні Стратегії у 2019 році за такими стратегічними цілями.

Головне досягнення – входження інфляції у цільовий діапазон. Споживча інфляція сповільнилася з 9,8% у 2018 році до 4,1% у 2019 році. Тобто, за підсумками минулого року НБУ досягнув середньострокової інфляційної цілі 5% ± 1%, визначеної ще у 2015 році. Основним чинником цього була послідовна монетарна політика регулятора.

Завдяки стійкому зниженню інфляційного тиску Національний банк п’ять разів знижував облікову ставку з 18% до 13,5% на кінець року. Аби підвищити прозорість та передбачуваність монетарної політики для учасників ринку, бізнесу та громадян, НБУ почав публікувати власний прогноз облікової ставки.

Завдяки макроекономічній стабілізації підвищувався інтерес інвесторів до гривневих фінансових інструментів та зростала продуктивність української економіки. Також збільшувався приплив іноземної валюти в Україну, а регулятор за підсумками року викупив з ринку майже $8 млрд. – у п’ять разів більше ніж роком раніше, а міжнародні резерви зросли до семирічного максимуму.

Банківський сектор вдруге за шість років продемонстрував прибутковість, до того ж рекордну. Прибуток банків за 11 місяців 2019 року склав 59 млрд. грн., що втричі більше ніж торік, а з 75 діючих банків прибутковими були 70. За попередній рік жоден банк не був виведений через неплатоспроможність.

Банки продовжували збільшувати кредитування населення. У листопаді 2019 року гривневий портфель кредитів фізичним особам зріс на 24,7% до 168 млрд. грн. рік до року. Також створено умови для пожвавлення кредитування бізнесу.

У минулому році набрав чинності Закон «Про валюту і валютні операції», який дав «зелене світло» валютній лібералізації. Національний банк пом’якшив та скасував близько 40 обмежень для валютних операцій бізнесу, банків, іноземних інвесторів та населення.

Також Національний банк отримав розширення свого мандату: Парламент ухвалив відповідні закони, надавши повноваження центробанку для захисту прав споживачів фінансових послуг, підвищення фінансової грамотності, а також регулювання та нагляду за значною частиною небанківських фінансових установ.

У 2020 рік Україна ввійшла із гарною новиною від Міжнародного валютного фонду: на технічному рівні вже досягнуто домовленості щодо розширеної трирічної програми фінансування. Майбутня програма буде спрямована на підтримку реформ. Це – чіткий сингал інвесторам щодо реального проведення необхідних для України структурних реформ.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: