Нацбанку рекомендують оптимально послабити регуляторні вимоги

Рада НБУ на своєму засіданні обговорила проблеми кредитування в Україні та ухвалила відповідні Рекомендації Правлінню НБУ та Уряду України, йдеться у повідомленні Ради. 

Під час засідання також було розглянуто інформацію та заходи Правління щодо результатів проведення перевірки Рахунковою палатою виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку. Крім того, члени Ради заслухали Звіт про роботу Аудиторського комітету Ради у 2019 році.

За результатами обговорення проблем кредитування Рада НБУ, зокрема:

– відзначила, що банківська система є достатньо стабільною та підготовленою до відновлення кредитування, а важливими формами пожвавлення кредитного ринку є оптимальне послаблення регуляторних вимог та застосування стимулюючих заходів грошово-кредитної політики;

– схвалила доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення Рекомендації Правлінню та Кабінету Міністрів України щодо проблем кредитування та шляхів його активізації.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону «Про Національний банк України» та враховуючи те, що система кредитування є складовою політики соціально-економічного розвиту, на яку безпосередньо впливає грошово-кредитна політика, Рада рекомендувала Правлінню таке.

Щодо можливостей пожвавлення кредитування засобами монетарної політики

– Активізувати механізми довгострокового рефінансування банків для стимулювання кредитування ними реального сектору економіки.

– Вдосконалити диференційований підхід до норм обов’язкових резервів залежно від видів валют, термінів тощо.

– Вжити заходів щодо активізації ринку процентних свопів (IRS), у т. ч. через проведення таких операцій Нацбанком як одним з елементів його процентної політики.

Щодо пом’якшення регуляторних вимог

  1. Розглянути можливість пом’якшення окремих вимог щодо формування резервів під активні операції, що можуть сприяти пожвавленню кредитування, в тому числі через:

– оптимізацію документування кредитного процесу, зокрема скорочення переліку документів, які клієнт має подати до банку для оцінки його кредитоспроможності;

– регулярну актуалізацію коефіцієнтів ліквідності застави, що використовуються при визначені розміру кредитного ризику;

– збільшення питомої ваги якісних параметрів при визначенні коефіцієнту ймовірності дефолту;

– продовження практики лібералізації при оцінці кредитного ризику за портфельним принципом та поширення практики МСБ та іпотеки фізичним особам на інші сектори кредитного ринку. У другій половині 2020 року вивчити результати лібералізації формування резервів за портфельним принципом, збільшити ліміти за такими кредитами і розповсюдити відповідну практику на всі платоспроможні банки;

– забезпечення можливості надавати кошти з встановленням відстрочки платежу за відсотками до виходу проекту на окупність або ж встановлення іншого пільгового періоду;

– послаблення вимог щодо оцінки кредитного ризику за операціями фінансового лізингу як менш ризикованого продукту, наприклад встановлення коефіцієнта ліквідності предмету лізингу за розмірами, встановленими для застави на підставі права довірчої власності тощо;

– розширення діапазону прийнятного забезпечення за кредитами (в тому числі за рахунок майнових прав на нерухоме майно, що належатиме до житлового та нежитлового фонду та фінансово-аграрних розписок).

  1. Вдосконалювати механізми стрес-тестування банків та покращувати комунікації щодо їх результатів.
  2. Для посилення конкуренції на банківському ринку та активізації процесів кредитування розробити концепцію диференціації видів банківських ліцензій залежно від бізнес-моделей банків та сегментів ринків, на яких вони працюють.
  3. Враховуючи стабілізацію роботи банківської системи, переглянути вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банків та сприяти вирішенню на законодавчому рівні питання про його встановлення на рівні 200 млн. грн., що відповідатиме вимогам Директив ЄС та Ради Європи (мінімальний початковий капітал будь-якої кредитної установи на території ЄС має бути не менше 5 млн. євро).

Щодо інших заходів, що мають сприяти пожвавленню кредитування

– Удосконалити звітність по кредитному ринку з урахуванням звітності небанківських кредитних установ, за якими НБУ здійснюватиме нагляд відповідно до проекту СПЛІТ. Розширити перелік статистичної інформації щодо кредитного ринку, забезпечити регулярну її публікацію.

– Ініціювати внесення змін до законодавства щодо вдосконалення функціонування кредитного реєстру Національного банку.

– Вдосконалити систему подання звітності щодо непрацюючих кредитів та комунікацій відносно них.

Рекомендації Кабінету Міністрів України щодо проблем кредитування та шляхів його активізації

– Активізувати роботу щодо гармонізації оподаткування відсоткових доходів по депозитних вкладах на рівні інших видів пасивних доходів фізичних осіб.

– Визначити пріоритетні галузі економіки, розвиток яких сприятиме збільшенню експорту та розробити програми їх підтримки (в т. ч. кредитної) та заходи щодо бюджетно-податкового стимулювання таких галузей.

– Активізувати механізми використання торговельного фінансування від міжнародних фінансових корпорацій, експортно-кредитного агентства України та використання коштів міжнародних фінансових організацій.

– З метою збільшення кредитування та активізації залучення інвестицій актуалізувати механізми всіх форм державно-приватного партнерства в Україні.

– Розробити заходи щодо відновлення іпотечного кредитування (запровадження державних програм по підтримці іпотечного кредитування) та впорядкування ринку первинної житлової нерухомості.

– З метою формування прозорості ведення бізнесу та забезпечення достовірності фінансової звітності здійснити заходи щодо спрощення структур бізнес-груп, унеможлививши використання моделі роботи ФОП великим та середнім бізнесом, представляючи їх як єдину економічну одиницю, здійснювати заходи щодо деофшоризації діяльності бізнес-груп.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: