НБУ продовжує досліджувати можливість випуску цифрової валюти

Поява грошей не лише у паперовій, а й у цифровій формі є природнім кроком еволюції грошей у сучасному світі.

Про це зазначив Голова НБУ Яків СМОЛІЙ на Міжнародній конференції «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів», повідомляє прес-служба Нацбанку.

За словами пана Смолія, використання готівки у багатьох країнах, у тому числі і в Україні, скорочується. Дякуючи фінтеху з’являється все більше способів здійснення електронних платежів без використання платіжних карток і банківських послуг. Та й друга хвиля створення криптоактивів – цього разу стейблкоінів – приватними гравцями не дає державним регуляторам перепочити.

У таких умовах центробанкам доводиться шукати шляхи, як утримати свою провідну роль в платіжній системі, забезпечуючи доступ населення до грошей центробанку, та водночас не стати на заваді розвитку інновацій у фінансовому секторі. Не дивно, що з кожним роком центробанки все активніше вивчають питання запровадження власних цифрових валют – хтось в теорії, а хтось, як ми в Україні, ще й на практиці.

Сьогодні 80% центробанків у світі в тому чи іншому вигляді працюють над цифровою валютою, за даними Банку міжнародних розрахунків. І половина з них вже перейшла від досліджень до практичних експериментів. До того ж, кожен десятий центробанк, ймовірно, випустить власну цифрову валюту для користування широким загалом впродовж найближчих трьох років.

«Євангелісти» цифрової валюти говорять про те, що вона допомагає зробити суспільство більш фінансово інклюзивним, фінансові послуги – доступнішими, а платежі – швидшими та дешевшими.

Цифрова валюта може зміцнити довіру населення до центробанку та фінпослуг. Адже на відміну від банківських рахунків, гроші центробанку цілком безризикові та гарантовані на 100% державою. Іншими словами, це не лише зручно, а й надійно.

Цифрова валюта здатна допомогти зменшити частку паперової готівки в обігу країни. Для багатьох країн це актуальне завдання, оскільки тіньова економіка досить часто «живиться» саме паперовою готівкою, не говорячи про високу вартість обслуговування паперової готівки, її створення, перевезення, зберігання та утилізації. Для України ці питання також досить релевантні.

З іншого боку, скептиків-центробанкірів непокоїть, як цифрова валюта може вплинути на трансмісію монетарної політики, тобто на її здатність впливати на вартість грошей в економіці та в кінцевому підсумку на інфляцію.

Крім того, є і неминучі ризики від застосовування цифрової валюти, серед них:

– Різні центробанки розмірковують про створення цифрових валют на основі різних технологій. Однак як блокчейн та інші різновиди технології розподілених реєстрів, так і інші платформи, що можуть бути використані центробанками, ще надто недосконалі. Та й будь-яка технологія не застрахована від збоїв, наприклад, у роботі системи чи відсутності доступу до Інтернету.

– Цифрова валюта центробанку для широкого загалу потенційно може повністю змінити ландшафт банківської системи. Для населення це фактично – ніби мати рахунок безпосередньо в центробанку. Відтак, банківська система може перестати бути головним фінансовим посередником, якщо більша частина населення перейде на використання цифрової валюти центробанку замість готівки та банківських рахунків. З одного боку, на рівень інфляції в країні це суттєво не вплине, адже цифрові валюти емітуватимуть центральні банки, які будуть контролювати цей процес.

– Також є певні ризики для фінансової стабільності. Адже у разі несприятливих сценаріїв гроші клієнтів можуть перетікати з їхніх банківських рахунків у цифрові валюти центральних банків. Тобто потенційно це може створити проблеми для банки з ліквідністю або для стійкості банківської системи загалом.

Утім, зваживши усі «за» і «проти», НБУ вирішив власноруч вивчити цю технологію та отримати безцінний клієнтський досвід. Так, чотири роки тому регулятор почав вивчати можливості випуску власної цифрової валюти – електронної гривні або е-гривні. Було проведено «пілот» у 2018 році. Півроку пішло на його підготовку, і ще півроку на активну стадію та аналіз результатів.

У рамках пілоту е-гривня мала чітке визначення та форму застосування. Нацбанк розглядав її як національну валюту, яка має однакову вартість із готівкою та безготівкою, та як засіб платежу, а не накопичення. Було випущено дуже обмежена кількість е-гривні – трохи більше 5 тисяч гривень. Вся емісія е-гривні увійшла до грошового агрегату М0, тобто до готівки в обігу поза банками.

За час «пілоту» НБУ вивчив усі аспекти запуску та роботи цифрової валюти центробанку, зокрема:

– протестував технологію для випуску і обігу е-гривні, у тому числі вивчив ефективність роботи розподілених реєстрів як бази для випуску та обігу такої валюти;

– створив тимчасову методологічну базу для е-гривні, яка включала тимчасові правила і тимчасовий регламент;

– побудував тимчасову бухгалтерську модель функціонування цифрової валюти;

– провів низку досліджень, починаючи з можливого впливу на макроекономічну стабільність і закінчуючи правовими аспектами випуску та обігу е-гривні.

У 2020 році уже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це – вже даність. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати.

Хоча Нацбанк завершив пілотний проект, він і надалі прагне втілювати такі інноваційні рішення. Регулятор продовжує досліджувати можливість випуску е-гривні, і буде повертатися до цього питання, коли буде впевнений, що не лише здатен це реалізувати з технологічної точки зору, а й що це не стане на заваді реалізації мандату – забезпеченню цінової та фінансової стабільності.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: