Рада НБУ попереджає про інфляційні ризики

Рада Національного банку України на своєму засіданні заслухала звіт Правління НБУ щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики у 2019 році. За його результатами Рада схвалила відповідну Оцінку діяльності Правління і Рекомендації Правлінню. Про це інформує прес-служба регулятора. 

Рада зазначила, що впродовж більшої частини 2019 року траєкторія приросту індексу споживчих цін перевищувала цільовий діапазон, що був визначений Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік. У другій половині року інфляція почала уповільнюватися, а в останньому кварталі 2019 року темпи її уповільнення пришвидшились – у жовтні 2019 року значення індексу споживчих цін наблизилося до верхньої межі цільового діапазону, а за підсумками року – до його нижньої межі. Стрімке уповільнення інфляції до меж цільового діапазону стало результатом політики послідовного ужорсточення монетарних умов Правлінням Національного банку протягом 2018 року та утримання їх жорсткими впродовж більшої частини 2019 року.

Згідно з усіма офіційними макроекономічними прогнозами регулятора в 2019 році повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону прогнозувалось в І кварталі 2020 року, а до середньострокової цілі 5% – наприкінці 2020 року, що відповідало горизонту досягнення цілі з інфляції згідно з визначенням цінової стабільності. Проте фактичне її повернення до цілі відбулось на чотири квартали раніше (в листопаді 2019 року). Це може бути пояснене недооцінкою Правлінням впливу ревальвації гривні на уповільнення інфляції та реалізацією кількох позитивних шоків (рекордний врожай зернових та олійних культур, суттєвий приплив боргового капіталу, падіння світових цін на енергоносії).

Вплив ефекту перенесення укріплення гривні на споживчі ціни виявився значно сильнішим, ніж попередні оцінки Національного банку, що пояснюється тим, що період достатньо тривалого та фундаментального укріплення національної валюти є новим явищем в монетарній історії України. Адекватна оцінка цього ефекту на основі наявних історичних даних, що покривають переважно період фіксованого обмінного курсу або кризових явищ в економіці, була суттєво ускладненою. Укріплення гривні сприяло зниженню імпортованої інфляції, поліпшенню інфляційних очікувань та досягненню раніше задекларованої цілі у 2019 році. Таким чином, вперше за останні три роки було досягнуто кількісну ціль з приросту ІСЦ на кінець року, що була передбачена Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік.

У грудні 2019 року, на тлі суттєвого уповільнення фактичної інфляції, Правління Національного банку на «проміжному засіданні» прийняло рішення щодо досить значного зниження облікової ставки (на 2%) за умов фактичної відсутності офіційно переглянутого прогнозу. Прийняття рішень щодо переходу до стрімкого пом’якшення/ужорсточення монетарної політики на «проміжних засіданнях» є не типовим для центральних банків-таргетерів інфляції та вимагає більш змістовної та детальної комунікації з усіма зацікавленими сторонами. Грудневе рішення Правління щодо різкого зниження ставки не буде мати суттєвого впливу на динаміку ІСЦ у першій половині 2020 року, але може призвести до підвищення ризиків досягнення інфляційної цілі через прискорення інфляції в другій половині року.

Динаміка процентних ставок упродовж першої половини 2019 року визначалась переважно рівнем ліквідності банківської системи. Подальше зниження облікової ставки до 15,5% та 13,5% річних у жовтні та грудні додатково вплинуло на зниження процентних ставок за новими кредитами та депозитами для суб’єктів господарювання, сегмент домогосподарств залишався не чутливим до змін облікової ставки, що може бути пояснене все ще високими інфляційними очікуваннями та переважанням у структурі наданих домогосподарствам кредитів споживчого кредитування. Також подальша трансмісія більш стрімкого зниження облікової ставки в жовтні та грудні (сумарно на 3%) в показники процентних ставок за кредитами та депозитами суб’єктів господарювання та домашніх господарств була обмеженою через горизонт дії монетарної політики (9-18 місяців). Дохідність за державними цінними паперами значною мірою обумовлювалась потребами уряду в рефінансуванні та можливостями його доступу до зовнішніх ринків.

Початок публікації прогнозу облікової ставки з липня 2019 року став важливим кроком у покращенні очікувань щодо змін у монетарній політиці Національного банку. Проведенні його фахівцями розрахунки свідчать, що протягом 2019 року очікування учасників ринку щодо процентних ставок були достатньо інерційними – фактично реагували лише на поточну зміну облікової ставки НБУ. Ситуація змінилася після публікації НБУ свого прогнозу облікової ставки. Пов’язане з цим зменшення невизначеності сприяло зниженню очікувань учасників ринку, особливо на середньострокову перспективу.

Розглянувши інформацію Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2019 році та за результатами обговорення, Рада вирішила:

– Визнати діяльність Правління НБУ щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2019 році такою, що хоча й сприяла досягненню затвердженої Основними засадами інфляційної цілі станом на кінець 2019 року, але не повною мірою врахувала ефект перенесення укріплення курсу гривні на споживчі ціни та вплив на економічне зростання в останньому кварталі 2019 року.

– Акцентувати увагу на тому, що монетарні умови впродовж 2019 року виявилися більш жорсткими, ніж прогнозувалось Національним банком, а фактичне пом’якшення монетарної політики, що відбувалось у другій половині 2019 року, не буде мати суттєвого впливу на динаміку ІСЦ у першій половині 2020 року. При цьому за інших рівних умов зберігаються інфляційні ризики у другій половині 2020 року.

– Схвалити доопрацьовані з урахуванням результатів обговорення Рекомендації Правлінню Національного банку України та Кабінету Міністрів України.

Рада НБУ надає наступні рекомендації.

Правлінню НБУ:

  1. До кінця ІІ кварталу 2020 року актуалізувати дослідження та оцінки щодо ефекту перенесення укріплення обмінного курсу на індекси цін в Україні.
  2. Провести дослідження щодо наявності систематичних відхилень у прогнозних моделях Національного банку України, зокрема по блоку ринок праці.
  3. Удосконалити аналітичну роботу НБУ з ідентифікації фундаментальних трендів зміцнення обмінного курсу, оцінки рівноважного сальдо поточного рахунку платіжного балансу та оцінки рівноважного обмінного курсу.
  4. Переглянути тактику досягнення інфляційної цілі та підтримки низького та стабільного рівня інфляції у середньостроковій перспективі (3-5 років) з урахуванням ризиків, які можуть негативно впливати на інфляцію.

Кабінету Міністрів України:

  1. Вжити заходів для усунення структурних деформацій на внутрішньому фінансовому ринку, пов’язаних з домінуванням запозичень держави.
  2. Розглянути можливість розробки дієвих заходів, що повинні сприяти зниженню залежності надходжень до державного бюджету від коливань обмінного курсу.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: