Ключовим завданням банків стане підтримка економічного відновлення країни

Банки підготовлені до роботи у складних макроекономічних умовах та повинні підтримати відновлення економіки після карантину. Про це йдеться в черговому «Огляді банківського сектору», оприлюдненого Національним банком.

У ньому зазначається, що запроваджені карантинні заходи помітно вплинули на роботу банківського сектору, зокрема динаміку залучення депозитів, кредитування і прибутковість учасників ринку. Національний банк суттєво пом’якшив вимоги до банків та розширив можливості з безперебійного підтримання ліквідності, проте умови їх роботи лишатимуться складними у наступні місяці через погіршення якості портфеля, зростання ризиків та зменшення попиту на послуги. Водночас проведена реформа банківського сектору значно посилила стійкість банків, тому більшість установ зможуть уникнути потреби у збільшенні капіталу. А після виходу із карантину ключовим завданням банків стане підтримка економічного відновлення країни.

Гривневі кредити бізнесу зростають, а попит на споживчі кредити зменшився

У І кварталі чисті гривневі кредити бізнесу, тобто портфель без урахування резервів, зросли на 3,6%. Зокрема, у березні – майже на 9%. Зростання гривневих кредитів відбулося через сезонність та бажання бізнесу зменшити зобов’язання за валютними кредитами на тлі девальваційних очікувань. Загалом валютні кредити скоротилися за квартал майже на 7%, частково через конвертацію у гривневі.

Зниження у І кварталі облікової ставки стимулювало і здешевлення гривневих кредитів для бізнесу до 13,9% річних.

Чисті гривневі кредити населенню зросли в січні-березні на 3,2%. У річному вимірі зростання становило 26,6%. Темпи зростання кредитів населенню в І кварталі уповільнилися через зниження попиту з боку позичальників і зростання ризиків для кредиторів на тлі карантинних заходів, а ставки зберігалися на рівні близько 34% річних.

Частка непрацюючих кредитів зросла на 0,6% до 48,9%. Вперше від початку 2017 року зростала частка непрацюючих кредитів у позиках, виданих населенню, але переважно через ефект девальвації.

У І кварталі у структурі власних активів банки суттєво наростили кошти на коррахунках в інших банках в іноземній валюті – на третину в доларовому еквіваленті. Вони є найбільшою складовою високоякісних ліквідних активів банків в іноземній валюті і забезпечили виконання банками нормативу за коефіцієнтом покриття ліквідності (LCR). Крім того, у січні-березні банки нарощували вкладення в ОВДП і скоротили вкладення у депозитні сертифікати.

Депозити населення зростали попри відплив у другій половині березня

У І кварталі, попри відплив у другій половині березня, гривневі вклади населення зросли на 4,4% за квартал або ж на 18,5% у річному вимірі. Валютні вклади населення зросли на 14,5% рік до року, а їхній обсяг за квартал майже не змінився.

Гривневі вклади бізнесу за квартал скоротилися на 6,4%, а валютні – зросли на 2,4% в доларовому еквіваленті через сповільнення господарської діяльності в березні і переведення гривневих вкладів у валюту.

У січні-лютому банки знижували ставки за депозитами, реагуючи на пом’якшення монетарної політики, але з початком карантину зниження ставок призупинили, щоб втримати депозити. Загалом вартість 12-місячних гривневих депозитів населення за квартал знизилася до 11,9% річних, у доларах США – до 1,2% річних. Ставки за гривневими депозитами бізнесу знизилися до 7,1% річних.

Банки увійшли в кризу підготовленими, більшість із них зможуть уникнути потреби в капіталі

Прибуток банківського сектору в І кварталі 2020 року зріс на 23,8% порівняно з відповідним кварталом минулого року і становив 16 млрд. грн. Водночас за березень сектор отримав лише 97 млн. грн. прибутку через різке зростання відрахувань до резервів. 14 банків отримали збитки на рівні 2,7 млрд. грн. Темпи зростання чистого процентного (+6,8% р/р) та комісійного (+7,9% р/р) доходів були найнижчими за останні чотири роки.

У наступні місяці фінансовий результат сектору різко погіршиться, переважно через зниження якості кредитів та доформування резервів під них. Водночас проведена реформа банківського сектору значно посилила стійкість банків, тому більшість установ зможуть уникнути потреби у збільшенні капіталу.

Для пом’якшення впливу карантинних заходів на банківський сектор та підтримання економіки Національний банк вже суттєво пом’якшив регуляторні вимоги до банків. Також НБУ запровадив новий інструмент довгострокового рефінансування під плаваючу ставку, аби посилити позитивний ефект від зниження облікової ставки.

На тлі останніх негативних подій знижується попит на банківські послуги, але лишається сталим і зростатиме попит на фінансування оборотного капіталу бізнесу, особливо на етапі відновлення економіки. Тому банки мають бути готовими підтримати підприємства, забезпечивши доступ до кредитних ресурсів якісним позичальникам. Зважаючи на низьку інфляцію та зниження облікової ставки, НБУ очікує, що кредити стануть дешевшими.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: