В Україні готується законопроект щодо протидії шахрайстру на фінансовому ринку

Норми нового документа відповідатимуть міжнародній практиці у даній сфері. Про це інформує прес-служба НКЦПФР.

Зокрема, Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами (Commodity Futures Trading Commission, CFTC) повідомила важливу новину – жертвам нью-йоркської «схеми Понці» повертають понад $1 млрд. – це 100% від усіх затверджених вимог постраждалих інвесторів.

Справа «схеми Понці» розпочалась у 2009 році, коли CFTC подала скаргу до окружного суду США щодо незаконно привласнених коштів інвесторів. Протягом багатьох років CFTC, маючи всі необхідні повноваження фінансового регулятора, з Комісією з цінних паперів та бірж (The United States Securities and Exchange Commission, SEC) та у співпраці з правоохоронними органами відстоювали права постраждалих громадян та шукали можливості відшкодування їм втрачених коштів.

Цей випадок є прикладом ефективної роботи фінансових регуляторів та правоохоронців, які в праві здійснювати всі необхідні заходи задля захисту прав інвесторів на своєму ринку, виявляти шахрайські схеми та проводити діяльність щодо запобігання створенню таких фінансових пірамід.

На жаль, в Україні через неефективне законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам, фінансовий регулятор не має дієвих механізмів запобіганню шахрайству на фінансовому ринку та можливості повертати гроші українцям. А саме: отримувати та обмінюватись банківською та іншою інформацією про діяльність шахраїв з правоохоронцями та іноземними фінансовими регуляторами; блокувати рахунки до рішення суду по суті справи; підтримувати прокурорів у судових процесах тощо.

В Україні фінансові піраміди є досить розповсюдженим та болючим явищем. Адже відсутність належного контролю за фінансовою діяльністю компаній створює вільні умови для зловживань на ринках.

Сьогодні ми маємо яскравий приклад шахрайських дій з проектом B2B Jewelry та банком «Аркада», де є багато постраждалих інвесторів та порушені справи правоохоронними органами.

Діяльність B2B Jewelry порівнюють саме з «схемою Понці». Попри продаж так званих «сертифікатів», B2B Jewelry офіційно не надає фінансових послуг і не підпадає під нагляд державних фінансових регуляторів України, повноваження яких досить обмежені.

Наразі існують наслідки таких фінансових зловживань і велика кількість громадян, які втратили власні кошти за рахунок діяльності таких сумнівних компаній. Задля попередження таких масштабних фінансових маніпуляцій та виявлення недобросовісної діяльності певних фондів мають бути всі необхідні можливості та права фінансового регулятора країни.

У зв’язку з відсутністю ідентифікації та відповідних повноважень щодо її встановлення НКЦПФР не може здійснити адміністративні заходи належного реагування щодо шахрайських дій.

 «Шахрайство та нецільове використання коштів було і залишається основною проблемою сьогодення для фінансового ринку нашої країни. Комісія моніторить та фіксує дуже суттєву кількість таких схем у країні, і втрати громадян досягають сотень мільйонів, а інколи мільярдів гривень. Захистити цих громадян – головна мета нашої держави, а з цим завданням може впоратись тільки сильний регулятор, права якого не будуть обмеженими», – зазначив Тимур ХРОМАЄВ, Голова НКЦПФР.

Наразі готується законопроект, який повністю змінить статус українського ринку на такий, що стане абсолютно не прийнятний для діяльності аферистів. Заходи, які знайдуть відображення у законопроекті, розроблені відповідно до принципів міжнародної організації IOSCO (The International Organization of Securities Commissions). Саме повноваження по виявленню фінансових пірамід мають стати запорукою своєчасного захисту інвесторів у будь-які інструменти на фінансовому ринку.

У законопроект мають бути закладені нові можливості регулятора щодо співпраці з правоохоронними органами, замороження грошей та активів, доступ та обмін інформацією з іноземними регуляторами з метою використання їх можливостей по поверненню грошей з інших юрисдикцій.

Комісія закликає громадян бути обачними і ретельно оцінювати ризики перед тим, як інвестувати свої кошти. Аби інвестувати свідомо, НКЦПФР радить ознайомитися з її рекомендаціями «10 ознак фіктивності інвестиційного проекту».

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: