Нацбанк приділятиме значну увагу нагляду за кредитними спілками

Кредитні спілки виявились тим сегментом ринку небанківських фінансових послуг, для якого впровадження карантинних заходів у першому півріччі 2020 року виявилось найвідчутнішим. Як виглядає цей сегмент сьогодні? Які проблеми та ризики притаманні цьому ринку? Про це йшлося під час зустрічі Національного банку з учасниками ринку, присвяченої підсумкам його роботи у перші шість місяців цього року, повідомляється на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

Як працюють кредитні спілки

За останні 5 років кількість кредитних спілок зменшилась вдвічі і становить 327. З них 85, а це майже чверть, знаходиться в ООС та АР Крим. 170 кредитних спілок мають ліцензії на залучення депозитів. Разом зі зменшенням кількості кредитних спілок зменшуються обсяги їх активів та кількість учасників. На кінець першого півріччя 2020 року активи сектору складали 2,2 млрд. грн. (2,3 млрд. грн. на кінець першого півріччя минулого року), а кількість членів складала 450 тис. осіб, хоча активних з них всього 26%, тобто 119 тис. осіб. Обсяг наданих кредитними спілками кредитів зменшився у першому півріччі 2020 року на 9% порівняно з аналогічним періодом 2019 року, а обсяг залучених депозитів збільшився на 12%.

Вплив на кредитні спілки карантинних заходів

Заборона нараховувати штрафи та пені за прострочення кредитів призвела до погіршення якості кредитного портфелю, оскільки традиційно кредити кредитних спілок забезпечуються лише поруками. Водночас відбувалось зниження фінансової активності осіб старшого віку, які становлять значну частину серед членів кредитних спілок. Негативну роль також зіграли концентрація позичальників на одній території та неготовність спілок до надання дистанційних послуг через орієнтацію на готівкові розрахунки і відсутність електронних продуктів.

Робота НБУ з нагляду за ринком кредитних спілок у подальшому

Національний банк приділятиме значну увагу нагляду з цим ринком, адже кредитні спілки працюють з коштами населення, а ризики для вкладників підвищує відсутність системи гарантування для членів кредитних спілок. Тому нагляд за кредитними спілками буде здійснюватися з урахуванням розміру кредитних спілок (груп суспільної важливості) та ризик-орієнтованого підходу.

Суспільна важливість, тобто рівень його впливу на ринок та присутності на ньому, оцінюватиметься на основі даних про обсяги активів, вкладів, кількість учасників та наявність відокремлених підрозділів. Також Національним банком у процесі нагляду використовуватимуться критерії ризиковості діяльності кредитних спілок. Залежно від виявлених ризиків НБУ може запитувати додаткову інформацію чи надавати рекомендації з посилення внутрішнього контролю або певних дій, які сприятимуть зниженню ризиків.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: