Впровадження МСФЗ 9 у банківській сфері

Минулого тижня в Незалежній асоціації банків України пройшла зустріч керівників банків, присвячена темі знецінення, класифікації та оцінки активів відповідно до вимог МСФЗ 9. Запровадження цього стандарту, на думку міжнародних експертів, може привести до збільшення рівня резервів, що вплине на балансову вартість активів, прибуток та капітал.

Як повідомляє прес-служба НАБУ, з 1 січня 2018 року банки повинні перейти на Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти» (МСФЗ 9).

«У банківських установ залишилося менше року на впровадження дев’ятого стандарту, який орієнтований на відображення об’єктивної інформації про поточний фінансовий стан компанії з урахуванням реальної вартості активів і зобов’язань. Перехід на МСФЗ 9 є доволі складним, а часу залишається небагато. Поки перехід на міжнародні стандарти викликає у банків багато запитань, проте впроваджувати їх необхідно», – зауважила Олена КОРОБКОВА, виконавчий Директор НАБУ.

Сьогодні МСФЗ обов’язкові для всіх суб’єктів господарської діяльності в 91 країні світу. Адже стандарти, які використовують десятки тисяч компаній та фінансових установ по всьому світу, дають змогу стати відкритими і прозорими. Мета введення цих стандартів – забезпечити порівнянність і зрозумілість для міжнародних інвесторів звітів суб’єктів господарської діяльності різних країн.

В нашій країні першими почали перехід на МСФЗ ще у 2005 році представники бізнесу. Це було обумовлено бажанням компаній залучити іноземні інвестиції шляхом виходу на IPO, розмістивши частину акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі (AIM). І якщо раніше перехід на міжнародні стандарти бізнес використовував для залучення інвесторів, то з 2012 року це стало вимогою законодавства майже для всіх, включаючи банківський сектор.

У липні 2014 року Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності, яка займається розробкою і впровадженням стандартів на глобальному рівні, випустила остаточну редакцію МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Вона відображає результати всіх етапів проекту за фінансовими інструментами і замінює МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та всі попередні редакції МСФЗ 9. Стандарт вводить нові вимоги щодо класифікації та оцінки, знецінення активів та обліку хеджування.

У новому стандарті забезпечено комплексний підхід до розкриття основних аспектів обліку фінансових інструментів. Зміни в певній мірі полегшують облік, оскільки дозволяють отримати чітке розуміння класифікації та підходів до оцінки і знецінення фінансових інструментів.

У Європейській банківській асоціації (ЄБА) вважають, що оскільки впровадження МСФЗ 9 вимагає взаємодії між різними департаментами банківської установи, до цього проекту має залучатися велике коло фахівців, включаючи спеціалістів з кредитного ризику, представників аудиторських комітетів та наглядових рад. При цьому своєчасне та якісне впровадження МСФЗ 9 напряму залежить від спонсорства цього проекту з боку топ-менеджменту та виділення достатніх ресурсів для забезпечення його ефективної реалізації.

«Впровадження дев’ятого стандарту мало дуже великий ефект на капітал європейських банків, – пояснює позицію ЄБА Юлія СТУДИНСЬКА, партнер аудиторської компанії EY (раніше – Ernst & Young). – В Україні, на жаль, цього ефекту ніхто ще не знає, бо жодний з українських банків ще не закінчив попередні розрахунки. Навіть з тих, хто почав цей процес заздалегідь».

Так, за даними НБУ, на кінець 2016 року понад 85% банків не мали затвердженого плану дій щодо запровадження МСФЗ 9, 20% – переглянули класифікацію фінансових активів за бізнес-моделями відповідно до цих стандартів. Приблизно 18% банків здійснили розрахунок оціночних резервів під збитки, а 13% – проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір оціночних резервів та волатильність доходів.

Регулятор неодноразово наполягав на тому, що банкам потрібно заздалегідь розпочати підготовку до запровадження МСФЗ 9. «Це дуже важливий стандарт для банківського сектору, тому в НБУ навіть виділили його в окремий проект, є ресурси, є затверджений ще минулого року план, – зауважив Роман БОРИСЕНКО, заступник Голови НБУ. – В нас є декілька сесій навчання, ми формуємо та переглядаємо методологію, вимоги до складання фінансової та статистичної звітності, переглядаємо процедури інспектування банків».

Зі свого боку, НАБУ для прискорення проведення підготовчого періоду та надання допомоги банкам у взаємодії з регулятором та зовнішнім аудитом запланувала проведення ряду заходів.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: