Нацбанк розвиває цифрові фінанси

Голова НБУ на своїй сторінці у Facebook розповів про Стратегію розвитку фінтеху в Україні до 2025 року та основні досягнення регулятора у напрямі цифрових фінансів.

Зокрема, Кирило ШЕВЧЕНКО зазначив, що під час розробки Стратегії експерти НБУ керувалися досвідом близько 30 провідних фінтех-екосистем світу, а також законодавчою базою та підходами до розбудови фінтеху провідних фінрегуляторів: США, Великої Британії, Сінгапуру, ОАЕ, Казахстану, Австралії, Литви та Угорщини.

Головними цілями Стратегії розвитку фінтеху в Україні до 2025 року є такі:

– Розвинена кешлес-економіка.

– Високий рівень цифрової та фінансової грамотності.

– Розвиток фінтеху.

При цьому НБУ має певні досягнення у напрямі цифрових фінансів, зокрема:

– у країні успішно працює Система BankID НБУ, що спрощує дистанційне отримання банківських, фінансових, інших комерційних та адміністративних послуг. До системи вже підключено 22 банки-ідентифікатори, на які припадає 87% ринку платіжних карток;

– розпочався процес оновлення законодавчого регулювання ринку платежів. Йдеться про імплементацію норм європейської директиви PSD2 у національному законодавстві. Зокрема, про Open Banking, появу нових гравців ринку, таких як PISP та AISP, збільшення кількості фінансових послуг та можливостей небанківських компаній – учасників платіжного ринку;

– триває модернізація Системи електронних платежів НБУ. Платежі в системі уже здійснюються в форматі 23/7 у національному масштабі із застосуванням міжнародного стандарту IBAN із запланованим переходом на міжнародний стандарт ISO20022. Запровадження стандарту дозволить гармонізувати український платіжний простір зі світовим завдяки використанню зрозумілих та загальноприйнятих у світі форматів та схем обміну повідомленнями, а також створить передумови для максимально «безшовної» інтеграції з міжнародними платіжними системами;

– у 2019 році НБУ брав активну участь у розробці законопроекту з фінмоніторингу (№361-ІХ), яким, зокрема, закладено засади регулювання ринку віртуальних активів для боротьби з відмиванням (легалізацією) так званих «брудних» коштів та фінансуванням тероризму;

– у 2020 році Національний банк запровадив низку методів цифрової віддаленої ідентифікації. Один із них дозволяє використовувати цифрові копії біометричних документів (е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон) для ідентифікації та відкриття банківського рахунку через мобільний додаток «Дія». Такий метод цифрової ідентифікації можна використовувати як онлайн (у мобільному застосунку чи на сайті банку), так і у відділенні банку. Також упроваджено метод підписання первинних документів на екрані пристрою стилусом або навіть пальцем, що значно спрощує процеси віддаленої ідентифікації та зменшує паперовий документообіг;

– відбулося успішне тестування е-гривні на базі технології blockchain. Зараз регулятор продовжує вивчати можливість випуску власної цифрової валюти;

– особливу увагу в контексті розвитку інноваційних фінансових послуг Національний банк приділяє захисту користувачів інноваційних рішень та продуктів. Йдеться як про кібербезпеку, так і про захист прав споживачів фінансових послуг. Зокрема, НБУ установлює для банків чіткі вимоги до захисту інформації та інформаційної безпеки. Їх виконання сприяє забезпеченню стабільності банківської системи України та зміцненню здатності банків протистояти актуальним кіберзагрозам;

– у НБУ працює Експертна рада з питань комунікації з інноваційними компаніями. Такий інструмент дає можливість регулятору зрозуміти потреби та напрями розвитку фінтех-ринку, а інноваційним компаніям – особливості регулювання та законодавчої бази. НБУ має намір створити регуляторну «пісочницю», про що зазначено в дорожній карті Стратегії розвитку фінтеху в Україні до 2025 року. Наразі триває робота над створенням відповідних законодавчих умов для її запуску. У межах роботи Експертної ради регулятор налагоджує діалог із інноваційним ринком та консультує фінтех-компанії щодо упровадження тих чи інших інноваційних продуктів та сервісів;

– Нацбанк бере участь у роботі над проектом закону про віртуальні активи, який розробляє Мінцифри. Цей документ, зокрема, визначає поняття «віртуальний актив» та впорядковує діяльність учасників ринку таких активів в Україні.

Головна НБУ зазначив, що головна мета усіх цифрових проектів регулятора – зробити фінансові послуги простішими, комфортнішими та доступнішими для громадян.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: