2021 рік має стати роком економічного відновлення

На сьогодні економічна ситуація дозволяє розраховувати на зростання у 2021-2022 роках на рівні 4,2% та 3,8% відповідно.

На цьому наголосив Голова НБУ Кирило ШЕВЧЕНКО під час VII Legal Banking Forum, повідомляється на офіційній сторінці регулятора у Facebook.

Він зосередив увагу на тих аспектах банківського сектору, що мають величезний вплив на відновлення економіки України після кризи, яке вже розпочалося.

«Багато в чому відновлення залежатиме від роботи банківського сектору та кредитної активності банків, особливо у напрямі іпотечного кредитування. Минулого року ми мали суттєвий прогрес у цьому напрямі. За рік іпотека зросла на 11,5%. Проте таке зростання відбувається з низької бази, адже обсяг іпотеки до ВВП України вкрай низький та становив близько 0,7%. Для порівняння, у Туреччині – це майже 5% ВВП, в Угорщині – понад 8%, у Польщі – 20%, а у Чехії – майже 25%.

Наша найближча ціль – це збільшити частку іпотеки з поточних 0,7% до 2% ВВП до 2024 року», – зауважив Кирило Шевченко.

Щоб створити умови для зростання іпотеки, насамперед завдяки кредитуванню первинного ринку нерухомості, НБУ спільно з Міністерством регіонального будівництва, Міністерством юстиції та народними депутатами напрацьовується новий закон, який обмежить ризики інвесторів на первинному ринку нерухомості, створить прозорий механізм продажу майнових прав, посилить нагляд за ринком новобудов.

Голова НБУ наголосив, що попри прогрес у кредитуванні окремих сегментів, банки ще не працюють на повну силу, особливо з великими корпоративними позичальниками. Тривалий час на заваді цьому стояв високий рівень непрацюючих кредитів (NPL).

«Нам вдалося знизити частку непрацюючих кредитів з понад 48% до 41% на кінець 2020 року. Зрушенню у врегулюванні непрацюючих кредитів сприяли розроблені нами вимоги до організації процесу управління проблемними активами. Зі свого боку банки подали стратегії управління NPL, у яких визначилися з підходами до врегулювання. Крім цього, у 2020 році були визначені критерії для списання непрацюючих активів», – продовжив Кирило Шевченко.

Загалом кредитні портфелі покращили всі групи банків. І НБУ має амбітну мету знизити частку NPL до 2023 року до прийнятного рівня близько 20%.

Водночас потрібно створити середовище, в якому непрацюючі кредити не виникають. Тому необхідно знайти комплексне вирішення таких питань: як захистити кредиторів та позичальників, як захистити інвесторів, як захистити активи та банківський сектор.

Перевантаженість суддів та недостатній рівень кваліфікації у тонкощах фінансових послуг можуть негативно даватись у знаки при розгляді такої непростої категорії спорів. Саме тому Нацбанк виходить з ініціативою вдосконалення механізмів у цій сфері.

«Сьогодні один із напрямів нашої роботи – вивчення можливості створення спеціалізованого суду з фінансових спорів з врахуванням найкращих світових практик. Національний банк проводитиме консультації з усіма стейкхолдерами, яких може стосуватися така ініціативі, зокрема й з МВФ.

Ми тільки-но розпочинаємо цю роботу. Попереду збір великої кількості інформації та її узагальнення для розуміння необхідних масштабів моделі перетворень. Це у результаті дасть можливість запропонувати ефективну та прозору концепцію змін, від яких виграють і вкладники, і позичальники, і кредитори», – підсумував Голова НБУ.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: