Як Нацбанк регулює небанківський фінсектор

НБУ підбив головні підсумки року регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами з моменту набуття чинності Законом про «спліт».

ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

Як зазначається у повідомленні регулятора, 1 липня 2020 року НБУ перейняв повноваження з регулювання ринків небанківських фінансових послуг. Під регулювання та нагляд Національного банку перейшли страховики, страхові брокери, кредитні спілки, певні фінансові компанії, ломбарди, юридичні особи-лізингодавці та бюро кредитних історій.

Перший рік був перехідним періодом, упродовж якого НБУ працював над удосконаленням чинного нормативно-правового регулювання небанківського фінансового ринку. Нацбанк у цьому залишався послідовним: нових жорстких вимог для учасників ринку не запроваджував, передбачав час на адаптацію до нововведень, а перші заходи впливу застосував лише через вісім місяців після отримання повноважень регулятора.

ОНОВЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Наразі законодавче регулювання є застарілим та потребує осучаснення. Чинні закони, які регулюють діяльність страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній та інших учасників ринку, були ухвалені здебільшого понад двадцять років тому. Тому їх положення не відповідають ані потребам самих учасників, ані світовій практиці.

Недосконале законодавство та брак належного регулювання гальмують розвиток небанківського фінансового ринку та призводять до накопичення системних проблем. Наслідком є низька довіра суспільства та громадян та повільне поширення фінансових послуг в Україні.

Упродовж 2020 року НБУ підготував проекти нових законів «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування», «Про кредитні спілки». Усі три законопроекти вже пройшли перше читання в парламенті і НБУ очікує на прийняття цих законів у другому читанні та в цілому.

Крім того, уже були ухвалені в другому читанні та в цілому такі важливі закони, як «Про фінансовий лізинг», «Про платіжні послуги», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

Серед найближчих та найважливіших планів Національного банку – підготовка пропозицій до законодавства для створення системи гарантування вкладів для членів кредитних спілок та виплат за договорами життя. Регулятор також пропонуватиме оновити Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також НБУ продовжить активну роботу над розробкою підзаконних регуляцій з метою якісного оновлення регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

САМООЧИЩЕННЯ НЕБАНКІВСЬКОГО ФІНСЕКТОРУ

На небанківському фінансовому ринку станом на 1 липня 2021 року працювало 1872 компанії. Це, зокрема, 181 страховик, 308 кредитних спілок, 958 фінансових компаній, 287 ломбардів та 138 юридичних осіб-лізингодавців.

Загалом за рік кількість небанківських фінансових установ зменшилася на 103 компанії. Водночас для страховиків, кредитних спілок та ломбардів скорочення кількості учасників – це стійка тенденція упродовж щонайменше останніх п’яти років.

У переважній більшості випадків учасники ринку добровільно ухвалювали рішення припинити працювати. Це, по-перше, компанії, які фактично не здійснювали діяльність. По-друге, компанії, які довгий час не дотримувалися нормативів і вирішили піти з ринку, щоб зберегти ділову репутацію.

Натомість упродовж року на ринку з’являлися нові учасники. Так, були зареєстровані 53 нові фінансові компанії, 11 юридичних осіб-лізингодавців, три нових ломбарди, одна кредитна спілка.

Ще одна характерна риса небанківського фінансового ринку – значна частка «сплячих» компаній. Йдеться про компанії, які звітують до НБУ, але відображають нульові показники діяльності. Зокрема, «сплячими» є понад 10% ломбардів, 21% фінансових компаній, 36% юридичних осіб-лізингодавців.

ОБСЯГИ РИНКУ 

Небанківський фінансових ринок в Україні є малим порівняно із іншими країнами Європи і це свідчить про значний потенціал для зростання. Частка активів небанківських фінустанов у фінансовому секторі, нагляд за яким здійснює Національний банк, становить 11%.

Найбільший обсяг активів серед небанківських фінустанов мають фінансові компанії. Активи фінкомпаній упродовж року зростали. Активи страховиків за рік фактично не змінилися, проте активи кредитних спілок та ломбардів за рік дещо зменшились.

Найбільший вплив на динаміку активів мали два фактори: криза та добровільний вихід компаній з ринку.

НАГЛЯДОВІ ДІЇ

Національний банк контролює дотримання небанківськими фінансовими установами обов’язкових нормативів. Так, 44 страхові компанії (25% страхового ринку) не виконували нормативи на кінець І кварталу 2021 року. Водночас серед найбільших страховиків немає порушників нормативів.

На ринку кредитних спілок 53 установи (17% ринку) не дотримувалися нормативів. Водночас тут ситуація зворотна: найбільша кількість спілок з високим рівнем ризику саме серед великих установ. Також нормативи порушували 19 фінансових компаній, 88 фінансових компаній-гарантів та 6 ломбардів.

У результаті порушень Національний банк застосував до низки установ заходи впливу. Так, 10 страховикам були тимчасово зупинені ліцензії, а до частини компаній був застосований захід впливу «усунути порушення у певний строк». Також чотирьом кредитним спілкам були тимчасово зупинені ліцензії, а решту НБУ зобов’язав усунути порушення.

Регулятор, застосовуючи заходи впливу, враховує суть порушень та здатність компаній виконувати свої зобов’язання перед споживачами їх послуг.

ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

З 1 липня 2020 року громадяни отримали змогу звертатися за роз’ясненнями та допомогою у вирішенні спірних питань з фінансовими установами до Національного банку. Завдяки аналізу звернень були виявлені проблемні питання, що потребують втручання та системного підходу як на рівні закону, так і в роботі із розповсюдженням знань про права і обов’язки серед населення.

За рік НБУ розробив декілька нормативно-правових актів, які встановлюють додатковий нагляд. Зокрема, Положення про нагляд за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, яке набрало чинності з 14 липня 2021 року. Крім того, у роботі документи, які регулюють розкриття повної вартості кредиту, його умов та ризиків для споживача, які мають встановити вимоги до договорів тощо. Ці нормативно-правові акти спрямовані на забезпечення прозорої, якісної, повної та достовірної інформації споживачам (у першу чергу інформації про кредити). Також триває робота над іншими важливими документами у сфері захисту прав споживачів.

Окрім роботи з удосконаленням законодавства, Національним банком було ініційовано проведення інформаційної кампанії для населення. Метою було роз’яснити норми законів простою мовою, пояснити права, навчити, як себе захистити, а також розповісти про обов’язок сумлінно виконувати договірні зобов’язання з боку споживача.

Наразі чи не найгострішою проблемою із захисту прав споживачів залишається діяльність фінансових компаній, які надають кошти в позику, та колекторських компаній. З аналізу звернень споживачів було виявлено численні порушення законодавства та приклади неетичної поведінки співробітників, що займаються стягненням проблемної заборгованості. Щоб усунути ці проблеми були прописані правила роботи для колекторів на рівні закону. За порушення передбачені санкції: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Головний пріоритет цього року – це безпосередній нагляд за учасниками небанківського фінансового ринку та усунення порушень прав споживачів фінансових послуг.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: