Банки зацікавилися аграрними розписками

В Україні кредити під аграрні розписки вже надають дві банківські установи, при цьому найближчим часом до них має приєднатися ще один банк.

Аграрні розписки в Україні почали запроваджуватися з 2014 року. Ця робота здійснюється за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, а також Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Швейцарською Конфедерацією.

За інформацією Національного прес-клубу «Українська перспектива», спочатку виписувалися товарні аграрні розписки. Та вже невдовзі з’явилися й фінансові, під які можуть надавати кредити банківські установи. Стало зрозуміло, що новий інструмент кредитування здатен ефективно поєднати інтереси аграріїв та надавачів ресурсів, у тому числі, фінансових.

Його головною особливістю є те, що основною заставою за аграрною розпискою виступає майбутній врожай. Однак аграрна розписка передбачає можливість внесення додаткової застави у формі рухомого та нерухомого майна. Це дозволяє значно розширити базу заставного майна сільгоспвиробника, що робить його привабливим для кредитора.

За словами Керівника Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексія ОМЕЛЯНЕНКА, традиційний банківський кредит є свого роду знеособленим. Відповідно, банки під час укладання договорів, зазвичай, зазначали стандартні, власні умови співпраці з клієнтами. Договір за аграрною розпискою, який готується обома сторонами, також складається зі стандартних вимог. Однак за домовленістю сторін туди можуть бути внесені й індивідуальні побажання, специфічні умови кредитування тощо. Тому аграрна розписка має індивідуальний характер, вона змушує сторони домовлятися та шукати взаємовигідні компромісні варіанти.

 «В умовах постійного дефіциту ліквідного заставного майна цей інструмент був розроблений для поліпшення доступу до фінансових ресурсів для малих та середніх аграрних виробників, – пояснив Олексій Омеляненко, – але водночас і для більш збалансованого та надійного управління ризиками кредиторам. За аграрною розпискою кредит надається з прив’язкою до конкретного поля. Тож кредитор завжди може промоніторити ситуацію, що складається, і в разі потреби – оперативно відреагувати на неї».

Важливим моментом є і те, що аграрні розписки реєструються в Реєстрі аграрних розписок, а це дозволяє відстежувати платіжну дисципліну позичальника та унеможливлює повторну заставу врожаю без згоди сторін.

Окрім того, цей інструмент кредитування не потребує судового розгляду в разі порушення позичальником своїх зобов’язань. Це робить процес стягнення більш швидким. Якщо позичальник відмовляється виконувати взяті зобов’язання, кредитор може просто звернутися до нотаріуса, який робить відповідний нотаріальний напис. І до процесу підключається державна виконавча служба.

Важливим елементом є законодавчо затверджене право на передачу прав вимоги за аграрною розпискою.

Використання аграрних розписок на майбутні періоди передбачає, що банки, щороку співпрацюючи з агровиробниками, матимуть можливість швидко приймати рішення та швидко оформляти аграрні розписки, оскільки вже буде напрацьована відповідна кредитна історія під заставу майбутнього врожаю.

Така система кредитування, на думку її розробників, є зручною, прозорою та доступною для широкого кола учасників аграрного ринку. Водночас, вони усвідомлювали, що аграрні розписки потребують певного часу для повноцінної та всеохоплюючої імплементації. Для випробування їх на практиці був запроваджений пілотний проект. Він стартував на Полтавщині, згодом до неї долучилися ще сім областей – Черкаська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська. Станом на середину березня 2017 року вже видано 86 аграрних розписок на суму понад 716 млн. грн. При цьому 52 з них – це фінансові аграрні розписки.

Слід зазначити, що тривалий час банківські установи переважно придивлялися до новації та не поспішали включатися в роботу з нею. Їхній обережний підхід Олексій Омеляненко пояснює так: «Банки працюють не з власними грошима, а з тими, що їм передаються в управління. Контроль за їхньою роботою став більш серйозним, вони ретельно оцінюють можливі ризики».

 Першим на роботу з аграрними розписками наважився «Агропросперіс Банк». І на сьогодні він залишається безперечним лідером у цій справі. За підсумками минулого року він уже надав кредити під 26 аграрних розписок.

На початку лютого 2017 року до роботи з аграрними розписками долучився й OTP Bank. Спеціально для цього він розробив проект «Агро-Фабрика», в рамках якого кредити надаються впродовж 7 днів.

Уже найближчим часом до цього кола має приєднатися ще один український банк, який має досвід роботи з аграріями і зацікавлений у його подальшому розширенні.

На думку Олексія Омеляненка, банки активніше долучатимуться до роботи з аграрними розписками, коли цей механізм кредитування вийде за межі нинішніх пілотних регіонів і пошириться на території всієї України, а також використовуватиметься не лише для кредитування польових культур, як це практикується сьогодні, але й у сферах овочівництва, садівництва, виробництва молока та кредитування закупівлі обладнання.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: