Як протидіяти хабарництву та корупції в компаніях

Згідно з дослідженням EY, сьогодні керівникам компаній досить важко ефективно формувати принципи ділової етики. Незважаючи на певний прогрес в боротьбі з хабарництвом і корупцією в Європі, на Близькому Сході, в Індії та Африці (EMEIA), 51% респондентів, які брали участь в міжнародному дослідженні EY, присвяченому ризикам шахрайства в 2017 році, досі вважають цю проблему актуальною. Майже 30% опитаних заявляють, що в бізнес-середовищі їхніх країн хабарництво є прийнятним засобом для отримання контрактів, включаючи 14% респондентів із Західної Європи.

– 51% респондентів, як і раніше вважають, що корупція широко розповсюджена в бізнес-середовищі їхньої країни;

– 77% членів рад директорів або управлінців вищої ланки впевнені, що можна виправдати неетичну поведінку, якщо це допоможе бізнесу вижити;

– лише 21% респондентів знають, що в їхніх компаніях є гарячі лінії для повідомлення про неетичну поведінку.

ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

У період з листопада 2016 року по січень 2017 року компанія Ipsos MORI, що займається міжнародними ринковими дослідженнями, на замовлення компанії EY провела 4100 інтерв’ю в 41 країні регіону EMEIA. Серед респондентів – члени рад директорів, керівники середньої і вищої ланки, а також інші співробітники, які представляють компанії різних розмірів і з різних галузей. Дослідження проводилося і в Україні, де було опитано 100 співробітників компаній.

До країн з ринками, що розвиваються, були віднесені такі: Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Єгипет, Естонія, Угорщина, Індія, Йорданія, Кенія, Латвія, Литва, Нігерія, Оман, Польща, Румунія, Росія, Саудівська Аравія, Сербія, Словаччина, Словенія, Південна Африка, Туреччина, ОАЕ та Україна.

До переліку розвинених країн увійшли: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Великобританія.

НЕЕТИЧНА ПОВЕДІНКА

Як свідчать дані дослідження, керівництву не завжди вдається формувати культуру етичної поведінки в компанії. 77% членів рад директорів або старших менеджерів стверджують, що вони могли б виправдати неетичну поведінку, щоб допомогти бізнесу вижити, причому кожен третій з них готовий запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту. Проте 28% респондентів вважають, що діяльність контролюючих органів позитивно вплинула на усунення неетичної поведінки, що на 4% вище ніж показник дослідження 2015 року. 77% глобальних респондентів згодні з тим, що судове переслідування окремих осіб допоможе запобігти шахрайству, хабарництву та корупції серед керівників.

Покоління Y (від 25 до 34 років), що становить 32% респондентів, демонструє меншу стурбованість щодо неетичної поведінки. 73% заявляють, що така поведінка може бути виправдана, якщо вона допоможе бізнесу вижити, в порівнянні з 49% респондентів у віці від 45 до 54 років (покоління X), які теж дотримуються цієї точки зору. Більш того, майже 70% респондентів з покоління Y вважають, що керівництво схилятиметься до неетичної поведінки, щоб допомогти бізнесу, а 25% цієї вікової групи готові схвалити пропозицію грошової винагороди в обмін на укладення або продовження контракту. Покоління Y також демонструє підвищену недовіру: 49% впевнені, що їхні колеги будуть готові діяти неетично, щоб отримати підвищення, в порівнянні з 40% у всіх інших вікових групах

Джим МАККЕРРІ, лідер напрямку послуг у сфері розслідування шахрайства та сприяння у спірних ситуаціях, EY EMEIA, прокоментував: «Незважаючи на позитивні зрушення в деяких країнах з економікою, що розвивається, більше половини (51%) респондентів в EMEIA досі сприймають хабарництво та корупцію як серйозну проблему. Крім того, є тривожні свідчення того, що керівники вищої ланки не готові брати на себе відповідальність за вирішення цих проблем, що може негативно вплинути на роботу молодшого покоління. Компанії повинні вжити заходів для створення культури, в якій співробітники будуть зацікавлені в тому, щоб діяти етично. Програми навчання та підвищення обізнаності можуть зіграти важливу роль у роз’ясненні наслідків шахрайства та корупції, мотивуючи персонал повідомляти про випадки неетичної поведінки».

МЕХАНІЗМИ ВИЯВЛЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Попри той факт, що гарячі лінії для повідомлення про правопорушення сьогодні вважаються важливою частиною комплаєнс-програми підприємств, лише 21% учасників дослідження були поінформовані про наявність такого каналу зворотного зв’язку в своїй компанії, тоді як 73% розглянули б опцію надання інформації безпосередньо третій стороні, наприклад, правоохоронним або контролюючим органам. Крім того, 52% респондентів висловили занепокоєння з приводу неправомірних дій в їхній організації.

Респонденти з країн з перехідною економікою, таких як Індія (27%) і Нігерія (24%), згодні з тим, що тепер у них є більше можливостей безпечно заявити про правопорушення (у порівнянні з ситуацією трьома роками раніше). Однак менш суттєвим є прогрес на розвинених ринках, таких як Італія (11%) і Франція (4%).

«У більшості компаній майже не спостерігається прогресу в створенні механізмів з виявлення порушень. Співробітники або не знають про існуючі канали зворотного зв’язку, або відчувають тиск з метою приховування інформації, що свідчить про небажання або неготовність керівників вищої ланки вирішувати ці проблеми. Компанії повинні інвестувати в ефективні канали комунікації та повідомляти про належні процедури, щоб працівники, які стали свідками правопорушень, знали до кого звертатися», – пояснив Джим МакКеррі.

ЗАХИСТ ВІД ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ

Необхідність вирішувати завдання безпеки в контексті недоторканності персональних даних створює додаткові труднощі. 75% респондентів стверджують, що їхні компанії повинні контролювати такі канали зв’язку, як електронна пошта, дзвінки або сервіси обміну повідомленнями. Попри це, майже 90% учасників опитування вважають, що такий моніторинг, у тому числі облікових записів миттєвих повідомлень, буде сприйнятий як вторгнення в особисте життя. Можливість регулярного збору та аналізу повідомлень електронної пошти, телефонних дзвінків, персональних даних з системи безпеки отримала меншу підтримку серед респондентів із Західної (42%) та Східної (49%) Європи, ніж респондентів з Індії (87%) та Африки (80%).

«Загроза, яку представляють співробітники, дуже реальна, однак цьому важко запобігти без збору та аналізу даних з різних джерел. Розуміння поведінкових моделей і контроль за використанням неавторизованих зовнішніх пристроїв зберігання даних допоможе компанії виявити найбільш ризикові ланки передачі даних», – зазначив пан МакКеррі.

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Олексій КРЕДІСОВ, керуючий партнер компанії EY в Україні, співголова Центру з дослідження ринків, що розвиваються, EY Global, зазначає: «Незважаючи на всі заходи для боротьби з корупцією в Україні, на жаль, кількість респондентів, які вважають, що хабарництво і корупція широко розповсюджені в країні, залишається на неприйнятно високому рівні – 88%. За даним показником Україна знаходиться на найнижчих позиціях серед усіх країн-учасниць дослідження EY.

Вочевидь, відсутність економічного зростання і поліпшення бізнес-клімату в нашій країні, в комбінації з відсутністю ефективної системи покарання, може підштовхнути бізнесменів до порушення етичних норм. Так, щоб допомогти бізнесу вижити, принаймні 37% респондентів готові запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту.

Регуляторні норми справили позитивний вплив на етичні стандарти лише в 12% опитаних нами компаній. При цьому майже третина респондентів вірять в те, що притягнення до кримінальної відповідальності окремих співробітників сприятиме запобіганню шахрайства, хабарництва та корупції серед керівництва.

Це дуже тривожні показники, на які варто звернути увагу політичному істеблішменту, й зокрема, представникам законодавчої, виконавчої та судової влади України. Необхідно істотно посилити заходи боротьби з корупцією, важливими компонентами якої повинні стати незалежність судової системи, запобігання конфлікту інтересів і прозорі практики корпоративного управління в державному секторі. Закликів до етичної поведінки з боку керівництва може бути недостатньо. Необхідні конкретні дії та показові приклади особистої відповідальності на найвищому рівні».

Більш детально – у Дослідженні EY

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: