Для чого потрібна корпоративна реформа на держпідприємствах

Реформа корпоративного управління на державних підприємствах зробить їх прибутковими та некорумпованими. Таку думку висловили учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. 

Як зазначається у прес-релізі УКМЦ, на думку експертів, реформа корпоративного управління на державних підприємствах потрібна для того, щоб ці компанії стали прибутковими, інноваційними та некорумпованими. Державні підприємства мають працювати в умовах, максимально наближених до умов приватної компанії, та бути максимально незалежними від політичних впливів, але прозорими.

Член Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні, Директор з досліджень Центру економічної стратегії Андрій БОЙЦУН зауважив, що хоча антикорупційна реформа цікавить суспільство набагато більше ніж реформа корпоративного управління, стратегічно вона має аж ніяк не меншу вагу, оскільки зараз через державні підприємства із бюджету «викачуються» величезні кошти. Запозичення світових кращих практик у сфері корпоративного управління допоможе поступово обмежувати політичний вплив на державні підприємства і унеможливити розкрадання.

«На сьогодні є велика інерція, тому що усі звикли до того, що уряд займається призначенням керівників підприємств. І це ненормально для світової практики. Люди рвуться до влади спеціально для того, щоб керувати державними підприємствами, тому що є «ласий шматок». І у підсумку, ми як країна замість того, щоб залучати хороших політиків, які будуть боротися за права споживачів і покращувати конкурентне середовище, залучаємо тих, хто бореться за управління. Мета, масштаби і результати цієї реформи для кожного українця будуть величезними», – зазначив пан Бойцун.

Одна з ключових ідей у світовій практиці полягає в тому, що в керівника державної компанії має бути ринкова заробітна плата. Це найкращий запобіжник від корупції. Якщо керівник працює за безцінь, у лобістів певних груп більше шансів доплатити йому підпільно за просування своїх інтересів. Більш того, справжні фахівці з приватного сектору не погодяться на такі умови.

Водночас, до людей, які приходять на керівні посади у державні підприємства, мають бути високі вимоги. Вони повинні мати відповідні знання і досвід, і не бути пов’язані родинними чи дружніми зв’язками з іншим великим бізнесом чи політичними гравцями. Недостатньо лише чекати, доки на конкурс подадуть заявки – потрібно займати активну позицію, самостійно шукати потенційних кандидатів, запрошувати їх подаватися на участь у конкурсі.

У міжнародній практиці кадрові рішення щодо керівництва є компетенцією Наглядової ради, тому що вона відповідає за стратегію підприємства і її виконання. «Якщо хтось когось контролює, але не може його звільнити – контроль зводиться нанівець», – пояснив Андрій Бойцун і додав, що це вимагає серйозної відповідальності від Наглядової ради.

У свою чергу, Голова Наглядової ради Української академії корпоративного управління Айварас АБРОМАВИЧУС вважає, що Наглядова рада не повинна перебирати на себе функції менеджменту. «Наглядова рада 40% свого часу в теорії і на практиці має займатися стратегією. А в нас, на жаль, фокус часто зміщується», – сказав він.

На його думку, до Наглядових рад корисно залучати іноземців, найкраще – із Північної Європи. Це дасть найбільше шансів на те, що їхні рішення будуть незалежними від українських політичних ігор і максимально відповідальними.

Пан Абромавичус також зауважив, що насправді в Україні не так і багато ключових держпідприємств, де реформи особливо важливі. Усю енергію потрібно спрямувати на «Нафтогаз», «Укргазвидобування», «Турбоатом», «Енергоатом», «Електротяжмаш», «Укрзалізницю» та «Укрпошту». Загалом це близько 20 компаній, включаючи енергетичні підприємства.

Експерти також наголосили, що умови роботи в державній компанії мають бути максимально наближені до умов у приватному секторі. Якщо на компанію покладені і якісь соціальні функції, необхідно знайти баланс, який допоможе їй при цьому залишатися прибутковою і розвиватися. Мета соціальної політики не в тому, щоб продавати продукт дешевше, а щоб спростити до нього доступ для тих, хто найменше захищений, і це потрібно робити через інші механізми. Крім того, вони вважають, що для успіху будь-якої реформи потрібна якісна та регулярна комунікація.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: