Яким буде нове акціонерне законодавство

Представники НКЦПФР, народні депутати, учасники ринку капіталу та фахові експерти обговорили зміни до акціонерного законодавства.

Дискусія відбулась у рамках круглого столу на тему «Ціна публічності: виклики та можливості для акціонерних товариств», присвяченого аналізу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (реєстраційний №5592-д). Захід було організовано АРІФРУ за підтримки НКЦПФР.

За словами Голови НКЦПФР Тимура ХРОМАЄВА, нові ініціативи Комісії щодо врегулювання діяльності акціонерних товариств сприймаються в Парламенті та мають відгуки в суспільстві. Для регулятора сьогодні важливо змінити стан речей і запровадити в Україні фінансовий ринок у цілому та фондовий ринок зокрема не за формою, а за суттю. Не назви створюють емітентів та вартість, а попит та інформація, яка має обертатися на ринку та забезпечувати укладання фінансових угод. Адже інвестиції, залучені на підприємства, сприяють реалізації нових проектів, створенню робочих містить та підвищенню конкурентних позицій вітчизняної економіки у світі. Українські компанії мають бути зацікавлені у виході на внутрішній ринок капіталу. На жаль, більшість підприємств не бачать зараз для себе користі від фінансового ринку й не вважають за доцільне розкривати інформацію про свою діяльність, забезпечувати якість аудиту та відповідальність менеджменту.

Враховуючи це, Комісія за підтримки народних депутатів, ЄС та МВФ розробила законопроект, який відповідає нормам європейських директив щодо розкриття інформації та запроваджує публічні компанії за суттю. Крім того, він спрямований на вирішення проблем багатьох існуючих акціонерних товариств, які необхідно «відпустити» й почати формувати ринок справжніх публічних підприємств. Саме таким компаніям фінансовий ринок має пропонувати дешевий капітал та реальні преференції.

Народний депутат України, Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан ДЕМЧАК відмітив активну роботу НКЦПФР щодо вдосконалення законодавства фондового ринку та запровадження в Україні міжнародних стандартів. При цьому він зазначив, що для вдалого проходження нових законодавчих ініціатив у Парламенті необхідна відповідна їх підтримка з боку ринку та громадських організацій.

У даному зв’язку, на думку пана Демчака, важливо мати узгоджену позицію ринку та регулятора щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів), який є базовим комплексним документом, й така позиція має переконати політиків. У свою чергу всі доповнення та пропозиції до цього законопроекту можна буде врахувати під час його підготовки до другого читання.

Акцентуючи увагу на питанні інформаційної прозорості та відкритості на ринку капіталу, Партнер Investor Relations Agency Оксана ПАРАСКЕВА зауважила, що інформація розкривається компаніями для інвесторів, акціонерів та будь-яких стейкхолдерів (працівників, контрагентів тощо). Тому дуже важливо, щоб у суспільстві також формувався відповідний запит на таку інформацію.

Крім того, розкриття інформації – це інструмент захисту прав споживачів, зокрема споживачів фінансових послуг. В ЄС це питання є одним із стратегічних й воно міститься в плані розвитку Євросоюзу до 2020 року. Враховуючи це, прийняття зазначеного законопроекту, який розроблявся в рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, є досить важливим. При цьому зміни законодавчого поля мають здійснюватися виважено з урахуванням вже напрацьованого позитивного досвіду та на основі консенсусу всіх зацікавлених сторін.

Директор з управління ЄБРР Оляна ГОРДІЄНКО зазначила, що справжньою публічною компанією можна вважати лише ту, яка реально залучає фінансові ресурси на ринку капіталу. Й саме до таких компаній мають застосовуватися всі вимоги, передбачені для публічних товариств. У свою чергу інші АТ не повинні працювати на основі цих вимог. На жаль, в Україні організаційно-правові форми в більшості випадків не відповідають сутності компаній. І якщо в цій сфері не навести порядок, у нашій країні існуватимуть проблеми із запровадженням європейських норм та стандартів, нам буде важко говорити про українські ІРО та залучення інвесторів.

Новий законопроект був розроблений для того, щоб процес визначення реальної організаційно-правової форми акціонерних товариств та переходу в цю форму був ефективним та менш болісним. Після його прийняття має бути розділене регулювання звичайних акціонерних товариств та публічних компаній.

Як повідомив Директор Департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ, ще починаючи з середини 90-х років минулого століття вітчизняне законодавство штовхало підприємства в ході приватизації та в ході їх подальшого розвитку в організаційно-правову форму відкритого акціонерного товариства, а потім публічного акціонерного товариства. В результаті, склалася ситуація, коли з 15 тис. АТ, зареєстрованих в Україні, лише 6 перебувають у біржовому лістингу, ще близько сотні підприємств вийшли зі своїми акціями на фондові біржі. Решта АТ не мають наміру здійснювати такі дії й залучають необхідний їм капітал поза фондовим ринком. Отже, єдиним шляхом виходу з такої ситуації є відмова від квазіпублічності та констатування того факту, що практично всі українські АТ не є публічними і навряд чи будуть такими в короткостроковій перспективі.

Таким чином, виникла необхідність перебудови філософії вітчизняного акціонерного законодавства для того, щоб надати акціонерним товариствам, які не бажають бути публічними, можливість зняти з себе цей тягар, а тим АТ, що бачать перспективу в публічності, – можливість залишити свій статус та працювати на основі відповідних вимог, які існують в Європейському Союзі. Основним критерієм публічності буде здійснення товариством публічної пропозиції власних акцій за ринковою ціною серед необмеженого кола осіб.

Паралельно зменшиться навантаження, зокрема щодо розкриття інформації, на ті акціонерні товариства, які за своєю суттю не є публічними, й на них поширюватиметься правовий режим, передбачений для приватних компаній. При цьому пропонується взагалі відмовитись від зазначення типу акціонерного товариства в його назві. Дізнатись про те, є АТ публічним або приватним можна буде в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та у статуті товариства.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: