В Україні запроваджуються оновлені міжнародні стандарти аудиту

Відповідне рішення було прийнято Аудиторською палатою України. Згідно з ним, з 1 червня 2017 року в якості Національних стандартів аудиту мають обов’язково застосовуватись при виконанні завдань з аудиту та підготовці звітів оновлені Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (МСА) видання 2015 року.

АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

Зазначені стандарти встановлюються Міжнародною федерацією бухгалтерів (International Federation of Accountants (IFAC)) – глобальною організацією бухгалтерів, заснованою в 1977 році, до складу якої входять понад 175 членів із 130 країн та юрисдикцій.

Як відмічається у повідомленні компанії Baker Tilly, присвяченому аналізу цієї події, оновлене видання МСА суттєво змінює форму аудиторського висновку, а також посилює вимоги до комунікацій між аудиторами та керівництвом компанії.

Такі зміни є революційними, оскільки підхід до написання аудиторського висновку не змінювався багато років та зазнавав значної критики від багатьох стейкхолдерів у зв’язку з його низькою інформативністю, складністю формулювань та недостатньою прозорістю розподілу відповідальності між керівництвом компанії та її аудиторами.

Крім того, в порівнянні з попереднім перекладом на українську мову був істотно переглянутий переклад глосарія термінів та відкориговані й інші невідповідності перекладу з англійської мови оригіналу стандартів. Наприклад, термін «умовно-позитивна думка» було замінено на «думка із застереженням». Здається не суттєва на перший погляд зміна в перекладі цього слова може спричинити істотну зміну сприйняття «умовно-позитивних» аудиторських висновків користувачами фінансової звітності.

ЯКІСНІ ЗМІНИ

Серед основних переваг та якісних змін оновлених стандартів Baker Tilly виділяє такі:

– Більш помітне позиціонування думки аудитора щодо фінансової звітності (нові стандарти передбачають розміщення думки аудитора на самому початку висновку).

– Більшу прозорість розкриття випадків існування суттєвої невизначеності щодо здатності компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

– Більшу прозорість для всіх стейкхолдерів при формуванні думки щодо фінансової звітності компаній, цінні папери яких допущені до організованих торгів на біржі. Для таких компаній висновок незалежного аудитора повинен включати додатковий розділ, який описує так звані ключові питання аудиту (key audit matters) – питання, які, на професійне судження аудитора, були значущими під час аудиту фінансової звітності. У разі повідомлення в аудиторському висновку ключових питань аудиту, аудитор зазначає, чому це питання вважалося одним із значущих для аудиту та, як наслідок, було визначене як одне з ключових питань аудиту, а також – як це питання вирішувалося під час аудиту. Виходячи з міжнародного досвіду застосування оновлених стандартів, більшість таких клієнтів матимуть в аудиторському звіті від 2 до 8 ключових питань.

– Більш повну та зрозумілу для стейкхолдерів інформацію, яка наводиться разом із фінансовою звітністю, але не становить її частину (звіт директорів, звіт з управління тощо). Така інформація повинна бути підготовлена та надана аудитору до випуску аудиторського висновку. Аудитор повинен прокоментувати у висновку відповідність вказаної інформації по відношенню до фінансової інформації, яка підлягала аудиту.

– Скорочення різниці в очікуваннях стейкхолдерів у ролі і відповідальності керівництва компанії та її аудиторів. Це досягається за допомогою більш розширеного опису відповідальності як керівництва компанії, так і аудиторів безпосередньо в тексті аудиторського висновку.

Більш детально – у Міжнародних стандартах контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: