Передумови відновлення банківського кредитування

За ініціативи Незалежної асоціації банків України (НАБУ) відбулася конференція «Відновлення кредитування в Україні: передумови та нові тренди». У заході взяли участь топ-менеджери українських банків, представники органів влади, фахові міжнародні та вітчизняні експерти.

Під час конференції обговорювалися існуючі фактори, що стримують відновлення кредитування в Україні, а також з’ясовувалося, які законодавчі чи регуляторні ініціативи матимуть позитивний вплив на перезавантаження ринку кредитних послуг.

Учасники заходу окреслили першочергові кроки, необхідні для створення сприятливого клімату для внутрішніх та закордонних інвесторів, що дозволить відновити повномасштабне кредитування бізнесу і населення, адже вихід із кризи неможливий без зростання капіталовкладень у реальний сектор економіки. Крім іншого, були проаналізовані основні тренди ринку кредитування на прикладі успішних кейсів, перспективи розвитку банківського сектору на 2017 рік, а також розглянуті причини тінізації бізнесу.

Говорячи про проблеми відновлення банківського кредитування, Голова Ради НАБУ Роман ШПЕК зауважив, що рівень кредитів, спрямованих в економіку України в І кварталі, зменшився більш ніж на 3% у порівнянні з кінцем 2016 року. Надзвичайно низькими залишаються темпи зростання ВВП, спостерігається падіння промислового виробництва. Наразі банківська система після складних процедур діагностики, стрес-тестування, ухвалення планів фінансового оздоровлення готова до відновлення кредитування. Однак залишаються невирішеними ряд проблем, серед яких збитковість, закредитованість тощо. Разом із тим, Роман Шпек сподівається, що структурні реформи в Україні триватимуть і надалі й, безперечно, сприятимуть відновленню кредитування.

Дійсно, в нашій країні існують проблеми з кредитування, банки бояться давати гроші, не хочуть ризикувати, кредитуючи реальний сектор економіки, підтвердив Тимофій МИЛОВАНОВ, Заступник Голови Ради НБУ. Він вважає, що це проблема не лише банківської системи, а й регулятора, і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і ринку в цілому. Зараз постає питання – захищати права кредиторів чи права власності. Міжнародна практика свідчить, що треба знайти баланс між захистом прав кредиторів та захистом прав власників банку (акціонерів). Крім того, треба приділити увагу вирішенню питання кредитування пов’язаних осіб.

Як зазначив Директор ЄБРР в Україні Шевкі АДЖУНЕР, українська банківська система потерпає від наявності значної кількості непрацюючих кредитів. Якщо банки готові кредитувати, їм потрібні позичальники, що будуть інвестувати в оборотні кошти. На сьогоднішній день банківська система України досягнула певного рівня стабільності, яка має стати тим містком, який приведе до позитивного результату. Така стабільність, а також довіра мають підтримуватися завдяки проведенню тих реформ, які зазначені в рамках угоди з Міжнародним валютним фондом. Сьогодні Україна має продемонструвати всьому світові, що вона знаходиться на шляху до здійснення реальних реформ, які допоможуть банкам відновити кредитування.

Голова правління АТ «Ощадбанк» Андрій ПИШНИЙ зауважив, що зараз досі складний період як для всієї України, так і для банківської системи зокрема. Банківське кредитування потрібно відновлювати якомога скоріше. Він нагадав, що в 2014-2015 роках спостерігалося підвищення довіри та ліквідності, приведення банківської системи до європейських стандартів, а нині вона працює за зрозумілими для європейських партнерів правилами та стандартами. Зараз необхідно практично імплементувати всі нові засади, починаючи з інструкції з оцінки кредитного ризику й закінчуючи міжнародними стандартами, які були впроваджені декілька років тому.

Пан Пишний не згоден з твердженням, що вітчизняні банки бояться кредитувати. Він вважає, що вони, навпаки, готові до цього. Адже їхня кредитна заява підкріплена належним бізнес-планом, інформацією про кінцевих бенефіціарів, власників бізнесу, наявністю адекватного забезпечення. Банківська система, яка не кредитує економіку, не може вважатися повнофункціональною. Для цього не лише банки, а й платники податків, і український бізнес мають пристосуватися до нових умов, коли відбуваються постійні зміни в регуляторному середовищі. Безпрецедентним явищем вітчизняної банківської системи є той факт, що 55% складає державний банківський сектор, а 61% банківських вкладів сконцентровано в державних банках. У короткостроковій перспективі це є реальністю, яку треба прийняти і навчитися з нею працювати.

Достатньо довго головними причинами відсутності банківського кредитування називали відсутність ліквідності та ресурсів. Таку думку висловила Олена ВОЛОШИНА, Голова представництва IFC в Україні. Проте вона вважає, що на сьогодні ці проблеми не є такими гострими, як раніше. Зараз банки, особливо крупні, мають достатню ліквідність, але не можуть вирішити іншу проблему – відсутність позичальника. Якщо банки знаходять позичальника, то ті відсоткові ставки, що вони йому пропонують, цілком зіставні з тими ставками, які пропонують IFC чи ЄБРР. Однак ці кредити доступні небагатьом.

На думку пані Волошиної, наразі в українській банківській системі спостерігається очищення, хоча воно ще не завершилось – цілком ймовірно, що відбудеться закриття ще декількох банків. В Україні залишається проблема державних банків. Ані стратегія розвитку, ані закон про державні банки не отримали належного розвитку. У цьому зв’язку IFC намагається всіляко допомагати Україні у вирішенні даного питання.

Також існує проблема довіри, як банків до позичальників, так і навпаки. Для відновлення довіри має пройти деякий час, і тоді, вважає Олена Волошина, почне відновлюватися банківське кредитування.

За словами Голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергія РИБАЛКИ, без ефективного банківського сектору неможливе прискорення загального економічного зростання. Багаторічний зарубіжний досвід і численні кризи свідчать, що чим швидше держава допоможе банкам встати на ноги, тим швидше мине криза. Від стану банківської системи так чи інакше залежить добробут усіх громадян країни. Україна досі переживає найбільшу банківську кризу, і щоб вийти з неї та заразом відновити економіку необхідно спрямувати зусилля на деякі речі. Зокрема, необхідно:

– щоб держава допомогла банкам зменшити рівень проблемних кредитів, що перевищує 55%;

– повернути довіру до фінансової системи;

– мати чесні правоохоронні органи та судову систему, які захищатимуть права інвесторів;

– суттєво змінити пріоритети Національного банку та ФГВФО, спрямувати їхні зусилля на збереження коштів населення;

– підвищити захист прав споживачів фінансових послуг;

– захистити банки від шахрайства;

– не допустити загрози концентрації на банківському ринку.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: