Що рекомендує Рада НБУ

Рада Національного банку затвердила рекомендації Правлінню НБУ та Кабінету Міністрів.

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також сприяння фінансовій стабільності та досягнення стійких темпів економічного зростання Рада НБУ рекомендує:

Правлінню Національного банку України

1. Сприяти подальшому підвищенню ефективності політики ризик-орієнтованого нагляду та вжиття заходів раннього реагування в рамках зобов’язань України перед МВФ та Угоди про Асоціацію Україна-ЄС (імплементація директиви CRD IV 2013/36/EU та регуляторного припису CRR 2013/575/EU). Зокрема, продовжити роботу щодо запровадження:

– вимог Базель ІІІ щодо капіталу та ліквідності;

– Базельських принципів ефективного банківського нагляду;

– нового порядку оцінки кредитних ризиків;

– технологій банківського нагляду на основі оцінки ризиків, раннього реагування, системи SREP включно з кластеризацією банків за критерієм бізнес-моделі;

– нового формату наглядової звітності (UBPR) та удосконалення системи CAMELS;

– нових підходів до корпоративного управління в банках тощо.

При цьому урахувати, що значення кількісних показників по капіталу та ліквідності та часові рамки їх застосування попередньо повинні бути глибоко проаналізовані та визначені їх впливи на банки, оскільки їх механічне перенесення в умовах кризової економіки може спричиняти значні втрати, особливо у вітчизняних банках.

2. Оцінити до 1 вересня 2017 року реальний валютний ризик, притаманний банківській системі у середньостроковій перспективі (не менше 3 років) з позиції потенційного попиту на ключові валюти: долари США та євро для закриття своїх валютних позицій.

3. Для банків, які мають значні обсяги відкритої валютної позиції, розробити до кінця 2017 року плани виходу на виконання цільових орієнтирів НБУ в середньостроковій перспективі з урахуванням термінів погашення наявних у них індексованих ОВДП та графіків погашення зовнішніх запозичень. Для Національного банку узагальнити такі плани та визначити шляхи виходу банків на збалансовані валютні баланси в межах прийнятного валютного ризику.

4. Провести аналіз та оцінку потенційного впливу застосування всіх вимог Постанови №351 від 30 червня 2016 року «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» на фінансовий стан та результати діяльності банків до 1 жовтня 2017 року.

5. Для підвищення рівня достатності довгострокового ресурсного потенціалу банківської системи, а отже створення необхідного інвестиційного клімату, продовжити активну роботу по розвитку фінансових ринків.

6. Впродовж поточного року впровадити вимоги до корпоративного управління банками та організації систем внутрішнього контролю, які б відповідали кращим практикам корпоративного управління. Зокрема, проаналізувати можливість прискорення проведення оцінювання колективної відповідності правління та вищого керівництва відповідним кваліфікаційним вимогам у банках.

7. Сприяти посиленню ролі наглядових рад державних банків, зміні підходів до корпоративного управління та вирішення цього питання на законодавчому рівні.

8. Проаналізувати поточний стан процесу створення кредитного реєстру в Національному банку та подальших перспектив роботи в цьому напрямі та надати Раді НБУ відповідний звіт до 1 вересня 2017 року.

9. Розглянути питання щодо необхідності посилення ефективності роботи кураторів банків та відповідальних осіб, а також їх відповідальності до 1 вересня 2017 року.

10. Надати аналіз передумов застосування підходу розподілу банків за категоріями та його очікуваних наслідків у сфері фінансової стабільності та функціонування трансмісійного механізму монетарної політики, а також розглянути доцільність розширення кількості показників структури балансу та показників професійного судження, зокрема за рахунок врахування структури пасивів, величини зовнішньої заборгованості, характеру концентрації кредитів (у тому числі інсайдерських), що використовуються в процесі кластеризації до 1 грудня 2017 року.

11. Продовжити роботу щодо удосконалення методології ідентифікації інсайдерських зв’язків та оцінок ризику перетворення активів у непрацюючі за рахунок операцій з пов’язаними особами.

12. Провести класифікацію непрацюючих кредитів з метою диференційованого підходу до розчистки кредитного ринку в рамках реалізації комплексної стратегії підвищення якості банківських активів.

13. У рамках законодавчих норм щодо підвищення відповідальності власників банків за стабільність фінансових установ розробити пропозиції щодо нормативного забезпечення процедури участі власників та кредиторів у відновленні платоспроможності, порятунку банку, виведення банку з ринку (процедура bail-in).

14. Розробити підходи та забезпечити їх впровадження щодо підвищення транспарентності банків та зниження рівня інформаційної асиметрії між фінансовими установами та учасниками ринку з метою підвищення ефективності ринкових основ оцінки ризиків роботи з банками, а також передбачити контрзаходи у сфері підтримання макрофінансової стабільності на випадок фінансових стресів до 1 січня 2018 року.

15. З метою сприяння подальшої стабілізації роботи банківської системи розглянути питання щодо гармонізації вимог до мінімального розміру капіталу банків відповідно до вимог Директив ЄС та Ради Європи до 1 жовтня 2017 року.

Правлінню Національного банку та Кабінету Міністрів України

1. Опрацювати спільно з банками можливі шляхи вирішення проблеми непрацюючих кредитів з метою визначення єдиного підходу до її вирішення. Звернути увагу на необхідність консолідації зусиль, особливо щодо найбільших бізнесових груп, які мають проблемну заборгованість у декількох банках до 1 жовтня 2017 року.

2. Вжити заходів щодо прискорення оновлення стратегії реформування державних банків із урахуванням націоналізації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка має лягти в основу нових бізнес-моделей державних банків.

3. З метою поліпшення політики гарантування вкладів та повернення довіри до банківської системи розглянути питання щодо актуалізації гарантованої суми вкладу для фізичних осіб від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зважаючи на значну девальвацію гривні у 2014-2016 роках.

4. З метою створення належних умов для зниження процентних ставок та повернення коштів до банківського сектору, розглянути питання щодо відміни податку за відсотками по депозитних вкладах фізичних осіб. З цією метою провести відповідний аналіз та оцінки і надати їх Раді Національного банку до 1 жовтня 2017 року.

5. З метою підвищення рівня достатності довгострокового ресурсного потенціалу банківської системи, а отже створення необхідного інвестиційного клімату, активізувати роботу по розвитку фінансових ринків (недержавні пенсійні фонди, інвестиційні та страхові компанії), а також вирішувати це питання на рівні створення цільових державних програм.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: