Світовий ринок «зелених облігацій» набирає обертів

Сукупний обсяг розміщення «зелених облігацій» у світі цього року може досягти $200 млрд. Такі дані у своєму аналітичному огляді наводить компанія Baker Tilly.

ЩО ТАКЕ «ЗЕЛЕНІ ОБЛІГАЦІЇ»

«Зелені облігації» – це боргові інструменти для залучення коштів на проекти розвитку відновлювальної енергетики, енергоефективності та екологічно чистого транспорту. Емітентам, які розраховують залучити гроші від інвесторів, слід відразу подумати про дотримання стандартів, які тільки починають впроваджуватися у цій сфері.

Історія цих цінних паперів почалася в 2007 році, коли перші бонди випустили Всесвітній банк і Європейський інвестиційний банк.

Сьогодні використовуються кілька типів таких паперів, які передбачають отримання облігаційного доходу, пов’язаного з генеруванням грошового потоку від реалізації проекту, що фінансується як з правом регресу до емітента, так і без нього.

Такі облігації розміщуються не тільки банками і приватними компаніями, але також урядами, місцевою владою. Перші регіональні облігації були емітовані американським штатом Массачусетс, а муніципальні – Гетеборгом (Швеція). При цьому слід відрізняти «зелені облігації», що пройшли сертифікацію, від запозичення під проекти, що позиціонуються як «зелені».

ОБСЯГИ ЕМІСІЇ

За даними агентства Moody’s, у 2016 році найбільший випуск «зелених облігацій» зафіксовано в КНР – $3 млрд., а в 2017 році пройшла ще одна рекордна емісія у Франції – суверенні бонди на суму 7 млрд. євро. Згідно зі звітом «Green Bonds – Global: France’s Sovereign Offering Propels Strong First-Quarter 2017 Issuance», у І кварталі 2017 року обсяг емісії «зелених бондів» досяг $29,5 млрд., що виявилось трохи менше показника аналогічного періоду 2016 року – $30,2 млрд.

У Baker Tilly зазначають, що «зелені бонди» ще тільки знаходяться на шляху до повноцінної інституалізації, хоча ринок зростає дуже активно. У ролі одного з інститутів, що розробляють стандарти для ринку таких облігацій, потенціал якого оцінюється в $100 трлн., виступає міжнародна організація Сlimate Bonds Initiative (CBI). Розроблені нею стандарти містять принципи і необхідні процеси сертифікації до і після випуску «зелених облігацій» у п’яти галузях: сонячна, вітряна і геотермальна енергетика, низьковуглецеве будівництво і транспорт.

У 2012 році організацією було оприлюднено стандарт «Кліматичні облігації», а в 2014 році з’явилися «Принципи зелених бондів (GBP)». Випуски «зелених облігацій», що відповідають цим критеріям, в 2017 році оцінюються CBI в $51,3 млрд. (сертифіковані кліматичні облігації – $6,5 млрд., марковані «зелені облігації» – $44,8 млрд.). При цьому марковані «зелені облігації», що не відповідають визначенням CBI, оцінюються в $2,6 млрд.

За даними Сlimate Bonds Initiative, на сьогоднішній день найбільший обсяг облігацій емітовано корпораціями – 43%, муніципалітетами – 38%, комерційними банками – 12%, емітентами в особі держінститутів розвитку – 4%, іншими емітентами – 3%.

Абсолютним лідером ринку є Європа, де емітовано «зелених бондів» на суму понад $30 млрд., в Північній Америці випущено облігацій на майже $20 млрд., Азія наближається до $10 млрд.

ЗВІТНІСТЬ ПРО ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Термін «звітність про вплив» використовується для визначення будь-якого типу звітності, де кількісно позначено ступінь впливу інвестицій у ті чи інші сфери на навколишнє середовище. Це вкрай корисна для інвесторів інформація, оскільки база активів розширюється географічно й економічно, і необхідні чіткі показники вимірювання позитивних зовнішніх ефектів здійснених інвестицій.

Цифри корисні, але без базової лінії або контрольних показників вони можуть вводити в оману. Крім того, великі цифри не завжди означають настільки ж істотний вплив. Особливо, якщо інвестор не знайомий з особливостями функціонування того чи іншого сектору або регіональним контекстом.

Класичним прикладом є ситуація з працюючими на викопному паливі підприємствами, коли застосування технологій може знизити кількість викидів, але також підвищити ефективність виробництва і сприяти його розширенню, що не відповідає орієнтації на низьковуглецеву економіку.

Також спостерігається невідповідність між терміном обігу облігацій і тривалістю проектів, адже ефект останніх може бути суттєво відкладений у часі. Наприклад, по викидах парникових газів деякі емітенти повідомляють про чисту економію, в той час як інші використовують показники інтенсивності викидів, а дані можуть варіюватися від щомісячної динаміки до дворічного періоду.

Складно очікувати одного типу даних для всіх типів емітентів і проектів. Наприклад, у такому секторі, як відновлювальні джерела енергії звітність про вплив не настільки затребувана. А у сфері будівництва можна чітко диференціювати енергоефективну будівлю від звичайної за широким колом показників. Таким чином, для виходу на нормативний рівень звіт про вплив повинен містити узгоджену групу показників.

Як зазначає у своєму звіті CBI, якщо банки розвитку продовжують просувати передову практику, керуючись звітами про вплив, то ситуація у сфері корпоративних облігацій помітно відрізняється.

Так, фіксується висока доступність публічної звітності від державних установ і комерційних банків, тоді як рівень звітності приватних корпорацій істотно нижче. З 30% корпоративних облігацій, для яких звітності не було знайдено, майже третина є приватними.

У кореляції з фінансовими обсягами відповідну звітність, за даними CBI, мають всі облігації з обсягом емісії понад $1 млрд., 85% облігацій з емісією на від $500 млн. до $1 млрд. й тільки 38% облігацій з обсягом емісії менш ніж $100 млн.

БІРЖОВА ТОРГІВЛЯ

У 2016 році в Люксембурзі почала функціонувати перша міжнародна біржа «зелених облігацій». Там обертаються більше половини емітованих і верифікованих «зелених бондів» – 108 випусків у 19 валютах від 22 емітентів з капіталізацією в $55 млрд.

Ця біржа вимагає звітності про відповідність витрачання коштів і заохочує інформацію про вплив, публікуючи її на спеціальних картах безпеки для випусків цінних паперів кожного емітента.

Кошти від продажу «зелених облігацій» можуть направлятися виключно на фінансування так званих «зелених» проектів. Цей ринок відкриває можливості для залучення довгих грошей на корпоративні проекти з підвищення енергоефективності. Крім своєї екологічної значимості вони мають і чіткий економічний ефект та можуть бути використані для модернізації виробництв. Але для залучення якісних інституційних інвесторів слід дотримуватися стандартів емісії та правил звітності, які пропонуються регуляторами у цій сфері.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: