Що для України означає приєднання до BEPS

Компанія Baker Tilly проаналізувала особливості впровадження Плану BEPS в Україні та основні результати цього процесу.

МЕТА BEPS

Як зазначається в аналітичному огляді Baker Tilly, Організація Економічного Співробітництва та Розвитку розробила План з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS) на прохання країн «Великої двадцятки». Він є логічним продовженням тренду на прозорість фінансових практик, частиною якого є також боротьба з офшорами та уникненням оподаткування. Оскільки Україна хоче займати почесне місце у світовій політиці і економіці, вона також приєдналася до BEPS. Уряд вже розробляє концепцію втілення його у життя.

У рамках Плану розроблено 15 кроків, які покривають різні сфери протидії агресивному податковому плануванню.

Одним з них буде уніфікація договорів про уникнення подвійного оподаткування. Тобто, в усіх країнах-учасницях будуть однакові (більш чіткі та технічно досконалі) правила і стандарти. Положення старих двосторонніх договорів будуть замінені новими. Тому деякі виплати між резидентами цих країн можуть здійснюватися без податкових пільг і почнуть обкладатися податками в тій країні, з якої здійснюється виплата.

ПЛАН BEPS В УКРАЇНІ

Україна приєдналася до BEPS 1 січня 2017 року, зобов’язавшись імплементувати мінімальний стандарт Плану, який включає 4 етапи:

– боротьба з податковими зловживаннями, пов’язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;

– уникнення зловживань при застосуванні податкових конвенцій;

– розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування;

– збільшення ефективності механізмів вирішення спорів щодо застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами.

Для реалізації цих кроків у 2017 році повинні бути прийняті повноцінні закони. Вони передбачатимуть такі ініціативи:

– удосконалення процедури контролю за трансферним ціноутворенням і виведенням доходів за кордон;

– впровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній;

– усунення зловживань у застосуванні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;

– обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;

– попередження уникнення статусу постійного представництва.

Якщо все піде за планом, і закони будуть прийняті у поточному році, а в 2018 році вони наберуть чинності, то вже в 2019 році Україну чекає впровадження автоматичного обміну інформацією між країнами, що приєдналися до BEPS (звіти country by country). Крім того, з 2019 року почне діяти Крок 6 – «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими угодами про усунення подвійного оподаткування».

У Плані BEPS вказані три напрямки вирішення цієї проблеми.

По-перше, рекомендується включати пункти, які декларують намір сторін «уникати можливостей для нездійснення оподаткування шляхом ухилення або відходу від сплати податків».

По-друге, в договорах потрібно прописувати обмеження на використання пільг.

По-третє, сторони повинні відмовляти в наданні пільг тим юридичним особам, які здійснюють транснаціональні угоди тільки заради отримання податкових переваг.

Наразі Уряд затвердив Рекомендації з реалізації Плану дій з BEPS. Також Кабмін постановою від 04.07.2017 р. №480 затвердив Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Він набув чинності 27.07.2017 р., а 14.08.2017 р. Державна фіскальна служба у своєму листі надала роз’яснення щодо особливостей його застосування.

ПЕРШОЧЕРГОВІ КРОКИ

Дія BEPS відіб’ється, в першу чергу, на тих, хто проводить транзакції або створює за кордоном компанії з єдиною метою – ухилятися від податків. Тому вже зараз потрібно проаналізувати свої міжнародні фінансові операції та представництва: вони можуть бути визнані такими, що підлягають оподаткуванню. Необхідно змінити їх або підготувати аргументи для суперечок з держорганами.

Головне – це довести, що одержувач прибутку є його фактичним власником і що він має реальний статус податкового резидента за кордоном. Крім цього, угоди повинні бути обґрунтованими економічно, тобто проводитися в інтересах реального бізнесу, а не просто для зниження податків. Одним словом, суть і форма транзакцій повинні збігатися.

Сьогодні ухилятися від податків більше не в тренді. Провідні країни тепер борються за прозорість бізнесу і за право збирати податки. Те, що Україна приєдналася до цієї боротьби, є позитивним сигналом. Водночас в нашій країні не можна вводити жорсткі податкові правила, як це роблять розвинуті держави, інакше є ризик втечі бізнесу, чого не витримає і без того слабка економіка. На додачу, так Україні буде ще складніше залучати інвесторів.

Україна повинна боротися за те, щоб платники податків не ухилялися від їх сплати агресивними і некоректними методами. З іншого боку, потрібно йти шляхом зниження внутрішніх податкових ставок, спрощення правил адміністрування податків для того, щоб платити їх в нашій країні дійсно було вигідно.

Так чи інакше, ігнорувати вибір розвинених країн просто неможливо – це загрожує закриттям ринків, адже вони блокуватимуть платежі, які не відповідають новим податковим правилам.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: