Як захистити споживачів фінансових послуг

Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» спільно з НБУ провів міжнародну конференцію на тему «Захист прав споживачів фінансових послуг 2017: шлях до розбудови довіри». На ній було презентовано результати дослідження роботи українських фінансових установ на ринку споживчого кредитування та законопроект щодо створення установи фінансового омбудсмена.

ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ

Відкриваючи конференцію, Керівник Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Роберт БОНД зазначив, що головною метою Проекту є докорінна зміна ставлення в Україні та відновлення довіри до фінансового та банківського сектору, а також сприяння захисту прав споживачів фінансових послуг.

При цьому, на думку Роберта Бонда, важливе значення має запровадження в нашій країні установи фінансового омбудсмена та прийняття відповідного закону. «Цей закон потрібен українському фінансовому сектору. Багато банкірів та представників фінансового сектору вже підтримали ідею створення фінансового омбудсмена, бо вони знають, що нова справедлива система розгляду скарг споживачів тільки допоможе зростанню ринку кредитування», – зазначив він.

Розвиток міцного ринку споживчого кредитування в Україні – це серйозний виклик. Закон «Про споживче кредитування» (прийнятий Верховною Радою 15 листопада 2016 року та чинний з 10 червня 2017 року) є важливим першим кроком у вирішенні проблем на цьому кредитному ринку. «Встановлюючи нові стандарти розкриття інформації та протидіючи оманливим методам роботи, Закон сприятиме наданню правдивої інформації на ринку кредитування. Необхідно змінити ставлення та практику взаємодії як кредиторам, так і позичальникам. На це потрібен час», – зазначила Директор Місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Сюзан КОСІНСКІ ФРІТЦ.

СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Заступник Голови НБУ Катерина РОЖКОВА зауважила у своєму виступі, що на сьогодні в Україні відсутній комплексний захист прав споживачів фінансових послуг. А це не сприяє встановленню довірливих взаємовідносин між споживачами та фінансовими установами.

За її словами, за останні три роки у вітчизняному банківському секторі зроблено чимало. Наразі структура власності банківської системи є цілком прозорою, а це означає, що кожен споживач свідомо може обрати для співпраці будь-яку фінансову установу. Банки пройшли діагностичне обстеження якості своїх активів, вони також продовжують працювати над зменшенням обсягів заборгованості перед пов’язаними особами, що, безумовно, зміцнить структуру їх капіталу та вивільнить ресурси для кредитування економіки та населення. Приємно здивували результати діагностики невеликих банків, багато з них не потребували докапіталізації.

Отже, на сьогодні банківська система є цілком ліквідною. Звичайно, у банківському секторі існують системні ризики, найважливішими з яких є дуже висока концентрація державних банків (понад 55% активів банківської системи) та наявність значної частки непрацюючих кредитів. Серйозною перешкодою є і той факт, що Парламентом досі не прийнято ряд важливих законопроектів, у тому числі щодо захисту прав кредиторів.

Заступник Голови НБУ зауважила, що Національний банк приділяє значну увагу і законопроекту щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, який готується на повторне друге читання у Верховній Раді. «Прийняття документа дозволить створити правове підґрунтя взаємодії фізичних осіб з банками та фінансовими компаніями за європейським зразком. НБУ отримає мандат на впровадження фінансової обізнаності та повноваження визначати і контролювати мінімальний обсяг інформації, яка має надаватися споживачеві щодо кожного виду банківських послуг, якщо це не врегульовано законодавством», – резюмувала Катерина Рожкова.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Презентуючи результати дослідження, Заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія ВІТКА повідомила, що воно проводилося дослідницькою та маркетинговою компанією «GFK-Ukraine» і вивчало основні види споживчих кредитів, які надаються банківськими та небанківськими установами (автокредити, іпотека, кредити через кредитну картку, кредити до зарплати, кредити на побутові товари, кредити готівкою). Це дослідження включало чотири елементи:

– вивчення якості та правдивості реклами фінансових установ;

– оцінку процедури взаємодії персоналу фінансової установи зі споживачами в процесі оформлення споживчого кредиту (за методом «таємного покупця»);

– аналіз проектів договорів споживчого кредиту на предмет відповідності чинному законодавству;

– опитування споживачів з метою з’ясування їхнього рівня обізнаності, ставлення та очікувань щодо механізмів вирішення спорів з фінансовими установами.

Дослідження складається із трьох хвиль. Першу хвилю було проведено до 20 червня 2017 року, друга хвиля буде проведена у грудні поточного року, а третя – у червні 2018 року.

Ключові результати першої хвилі дослідження практики роботи на ринку споживчого кредитування є такими:

– 73,6% рекламних матеріалів не містять жодної інформації про вартість кредиту;

– у 68% випадків потенційним позичальникам взагалі не надається жодна письмова інформація;

– частина договорів про надання споживчого кредиту не містять інформації, яка вимагається законодавством, або мають умови, що йому суперечать (так, у 33% випадків проекти договорів не містять детального розпису сукупної вартості кредиту, у 17% випадків – не містять чіткого графіка платежів, 54% договорів містять умови, якими порушується право позичальника на дострокове повернення кредиту);

– понад 50% договорів про надання споживчого кредиту, які пропонувались «таємним покупцям», містять несправедливі умови для позичальника.

Під час другої та третьої хвиль дослідження увагу буде зосереджено на дотриманні фінансовими установами норм нового Закону «Про споживче кредитування».

«Дослідження показало, що український споживач все ще залишається вразливим та незахищеним під час отримання кредитів. Далеко не всі фінансові установи встановлюють чесні та прозорі процедури споживчого кредитування. Ми дуже сподіваємось, що ситуація зміниться на краще, оскільки влітку цього року почав діяти Закон «Про споживче кредитування». Проект буде здійснювати моніторинг дотримання цього закону за допомогою проведення ще двох хвиль», – підсумувала Юлія Вітка.

ФІНАНСОВИЙ ОМБУДСМЕН

У ході презентації Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» нового законопроекту, який передбачає створення установи фінансового омбудсмена в Україні, було зазначено, що цей документ вже підтриманий Національним банком.

Законопроект запроваджує новий для нашої держави інститут – фінансовий омбудсмен – спеціальний орган, який забезпечить позасудове врегулювання спорів між надавачами фінансових послуг та їх споживачами.

В Україні споживачі фінансових послуг майже не мають ефективного правового захисту в разі виникнення спору з фінансовою установою. Результати дослідження показують, що для вирішення спору споживачі, зазвичай, звертаються до самої фінансової установи або просто нічого не роблять і не беруть кредити в майбутньому. Єдиною альтернативою для споживачів залишаються суди. Це дорогий та тривалий шлях. Враховуючи це, законопроект пропонує втілити новий процес вирішення спорів, а саме -запровадити інститут фінансового омбудсмена, який матиме повноваження для швидкого прийняття рішень (розгляд спорів буде відбуватися в строк не більше 90 днів).

Під час презентації законопроекту Тетяна БУРАК, Експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», зазначила: «Новим законом пропонується створити для споживачів фінансових послуг нейтральний, неупереджений механізм вирішення спорів. Фінансовий омбудсмен – це незалежна публічна установа, яка буде наділена повноваженнями оперативного розгляду та вирішення спорів між споживачами та фінансовими установами. На жаль, сьогодні у споживачів, у разі виникнення спору, не має жодного іншого варіанту, окрім як йти до суду, якому вони не довіряють: тільки 10% українців довіряють судовій системі».

У законопроекті визначено повноваження, види діяльності, організаційну структуру та джерела фінансування фінансового омбудсмена. Його основна мета – неупереджений та оперативний розгляд звернень споживачів фінансових послуг та спорів за заявами споживачів. Фінансовий омбудсмен надаватиме споживачам правову допомогу в підготовці документів та збиранні доказів, інформуватиме регуляторів про недоліки існуючого правового регулювання фінансових послуг і проводитиме дослідження практики роботи зі споживачами. При цьому законопроект «Про установу фінансового омбудсмена» відповідає вимогам Директиви ЄС 2013/11/ЄС, які є обов’язковими для виконання в країнах ЄС з 1 січня 2016 року.

Слід також зазначити, що для відновлення довіри до фінансового сектору потрібно, щоб Парламент, крім закону про фінансового омбудсмена, підтримав ще два важливих документи:

– законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг) (пройшов перше читання у Верховній Раді);

– законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо відновлення кредитування) (підготовлено до повторного першого читання).

Прийняття закону про фінансового омбудсмена та цих двох законів, разом з уже прийнятим законом «Про споживче кредитування», дозволить наблизити законодавство України у сфері захисту прав споживачів до вимог ЄС та закладе підґрунтя для зростання фінансового ринку.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: