Проблеми розкриття злочинів у банківській сфері

Чинне законодавство потребує вдосконалення в частині посилення відповідальності за злочини у сфері банківської діяльності паралельно з посиленням співпраці правоохоронних органів та банківських установ.

КРЕДИТНЕ ШАХРАЙСТВО

Даним питанням був присвячений виступ Голови Ради НАБУ Романа ШПЕКА на конференції «Корпоративна безпека», повідомляється на офіційній сторінці Незалежної асоціації банків України у Facebook.

За його словами, діюче кримінальне законодавство містить окремі норми, які, при правильному їх використанні, могли б посилити корпоративну безпеку та забезпечити належний захист прав банківських установ у кримінальному процесі. На жаль, практика банків свідчить про те, що ці норми не працюють належним чином.

У процесі повернення кредитів банківська система часто стикається із кредитним шахрайством. Так, найпоширенішими видами злочинів у кредитному процесі є шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України), шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК), підробка документів, що пов’язана з цими видами шахрайства (ст. 358 КК України), незаконні дії із заставним майном (ст. 388 КК України) та умисне невиконання або перешкоджання виконанню судових рішень (ст. 382 КК).

Міністерство внутрішніх справ України зазначає, що результати роботи Національної поліції за І квартал 2017 року покращилися на 20%. Однак зазначена статистика включає дані про розкриття злочинів, вчинених проти фізичних осіб.

Репрезентативним прикладом розкриття злочинів у банківській сфері є інформація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Так, за результатами роботи у 2016 році Фонд озвучив інформацію про те, що ним спрямовано до правоохоронних органів 1113 звернень про вчинення кримінальних правопорушень, за результатами розгляду яких порушено 492 кримінальні провадження, із яких по 9 спрямовано обвинувальні акти до суду. Таким чином, менше 1% від всієї кількості поданих Фондом звернень доведено до суду. Водночас загальна сума завданих збитків, за оцінками Фонду, на початку 2016 року становила 115 млрд. грн.

«На жаль, ситуація, яку ми зараз спостерігаємо по розкриттю злочинів у банківській сфері, не говорить про ефективність роботи банків та правоохоронних органів. Навпаки, в більшості ситуацій банківська система спостерігає певну бездіяльність правоохоронних органів. Ми маємо шахрайство, підробку документів, незаконне відчуження предметів іпотеки, проте не всі ці справи розслідуються належним чином. НАБУ звертала увагу ГПУ та МВС на ці болючі моменти, однак питання не вирішуються, банки залишаються при своїх проблемах із поверненням кредитів», – наголосив Роман Шпек.

При цьому він відмітив, що найбільш типовими проблемами, з якими стикаються банки під час співпраці з правоохоронними органами є такі:

– слідчі в ході досудового розслідування не досліджують факти навмисного пошкодження предметів застави/іпотеки, незаконного (без згоди банку) відчуження боржниками, їхніми поручителями предметів іпотеки/застави, в тому числі за підробленими документами, та не надають цим фактам належної правової кваліфікації, що не сприяє в цілому можливості запобігання подібного роду протиправним діянням у майбутньому, створюючи при цьому хибне відчуття безкарності;

– слідство не надає належної правової оцінки діям службових осіб юридичних осіб-позичальників при виявленні фактів укладання явно «фіктивних» договорів, метою яких є, зокрема, штучне створення заборгованості позичальника перед третіми особами (як правило, пов’язаними із боржником). Тим самим, при проведенні досудового розслідування щодо службових осіб позичальників, відносно яких порушені справи про банкрутство, не надається належна правова оцінка діям по доведенню боржника до банкрутства та не здійснюється їхня належна правова кваліфікація, внаслідок чого винні особи уникають відповідальності;

– слідчі часто не повідомляють заявника про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та про початок досудового розслідування. Так само це стосується і випадків, коли слідчий не повідомляє заявника про закриття кримінального провадження, що унеможливлює оскарження відповідної постанови в строки, установлені КПК України;

– подані до правоохоронних органів заяви про злочини у сфері банківської діяльності протягом встановленого строку (одна доба) не вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ШАХРАЙСТВО З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

Окремо Роман Шпек звернув увагу на норми Кримінального кодексу України, які визначають відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами. Так, за шахрайство, яке може заподіяти банку збитки на мільйони, максимальний штраф (ст. 222 Кримінального кодексу) становить 180 тис. грн., а мінімальний – 17 тис. грн. За умисне доведення до банкрутства (ст. 219 КК) передбачено штраф від 34 тис. грн. до 51 тис. грн. Відповідальність за приховування банкрутства декриміналізована, діють норми тільки у вигляді адміністративної відповідальності – штраф до 51 тис. грн. За незаконні операції із заставою (ст. 388 КК) передбачено штраф до 8,5 тис. грн. або 2 роки виправних робіт або обмеження волі на той самий строк.

«Таким чином, допоки вартість злочину не буде вищою аніж його вигода, а також допоки не буде встановлена відповідальність кінцевих бенефіціарів бізнесу, тобто людей, які або приймали свідомо злочинне рішення у відношенні до банку, або знали, або створили такі умови, ми будемо стикатися із злочинами у сфері банківської діяльності», – підкреслив Голова Ради НАБУ.

Банківська спільнота акцентує увагу на необхідності посилення взаємодії банків та правоохоронних органів. НАБУ наголошує на тому, що без налагодження спільної роботи в цьому напрямку проблеми не вирішити. Потрібен обмін досвідом, проведення навчальних заходів, семінарів, із залученням представників банків та правоохоронних органів. Це дозволить підвищити рівень спеціальних знань банківських працівників при поданні заяв про вчинення злочинів із кредитними ресурсами і заставним майном та сприятиме зростанню ефективності розслідування таких злочинів.

Також пан Шпек навів наступну статистику: за даними Національного банку, станом на 1 вересня 2017 року обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі становив 582,2 млрд. грн., тобто 56% від усіх кредитів. Найбільша концентрація та обсяги проблемних кредитів спостерігалася у державних банків – 72% (з них ПАТ «Приватбанк» – 86%; без ПАТ Приватбанк» – 58%). У банках з іноземним капіталом частка таких кредитів склала 47%, у банках з приватним капіталом – 26%.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: