Як здійснюються реформи у фінансовому секторі

Відбулося чергове засідання Цільової команди реформ. На ньому розглядалися питання щодо реалізації закону про спрощення механізму приєднання банків, їхньої капіталізації та добровільного припинення банків, а також підвищення ефективності протидії зловживанням у фінансовому секторі. 

РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ

Як зазначається на офіційній сторінці Національного банку у Facebook, Парламент у березні 2017 спростив процедуру капіталізації і реорганізації банків шляхом прийняття Закону «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків».

За словами Директора Департаменту ліцензування НБУ Олександра БЕВЗА, банки активно використовують надану цим Законом можливість припинення банківської діяльності без ліквідації юридичної особи. Зокрема, з березня по жовтень 2017 року вже чотири банки звернулися до Національного банку з таким проханням. Наразі процедуру відкликання банківської ліцензії без ліквідації юридичної особи виконують три банки, одному банку відмовлено.

Менш активно банки користуються інструментом приєднання. Так, 14 липня НБУ погодив проект плану реорганізації шляхом приєднання за спрощеною процедурою двом першим банкам, які звернулися до регулятора з таким документом, а саме «Індустріалбанку» та «Експрес-банку».

«Будь-яка консолідація банків можлива лише за обопільного та органічного бажання учасників такого об’єднання. Новий Закон лише надає інструмент для спрощення процедур», – пояснив пан Бевз. Разом із тим він зазначив, що Закон підтвердив високу ефективність реорганізації банків шляхом приєднання за спрощеною процедурою, адже за такою процедурою приєднання відбувається у 2-3 рази швидше, ніж за класичною, і набагато простіше.

«Ми бачимо високу ефективність Закону. Проте його дія закінчується 1 серпня 2020 року. Тому наше завдання сьогодні полягає в тому, щоб відслідкувати дію найбільш ефективних його норм, доопрацювати їх з урахуванням практичного досвіду та зробити такі норми постійно діючими шляхом імплементації їх до банківського законодавства України», – зазначив Олександр Бевз.

ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ

Виступаючи на засіданні, Директор Департаменту стратегії розвитку ринку капіталу НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ розповів про поточну ситуацію з виявленням правопорушень на ринку цінних паперів і проблеми в процесі правозастосування, йдеться на офіційній сторінці Комісії у Facebook.

Він, зокрема, нагадав, що боротьба з правопорушеннями – одна з базових функцій регуляторів ринків цінних паперів у цивілізованих країнах.

Наразі відповідальність за правопорушення в цілому на фондовому ринку є дуже низькою, в тому числі і за такі серйозні правопорушення, як маніпулювання цінами та інсайдерська торгівля. Поточне законодавство, за словами Максима Лібанова, скоріше допомагає уникати відповідальності і, відповідно, покарання.

НКЦПФР пропонує поступове вирішення проблеми. Перший з необхідних кроків – прийняття проекту закону щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (№6303), який запроваджує серед іншого три рівня нагляду за ринком цінних паперів «оцінювання – перевірки – розгляд справи» та розширює арсенал заходів впливу регулятора на учасників ринку для ефективної протидії зловживанням з цінними паперами.

Запровадження трирівневої системи нагляду, яка відповідає міжнародним стандартам, дозволить не лише ефективніше розслідувати скоєні зловживання, а що найголовніше – запобігати їх вчиненню та завчасно виявляти ризики функціонування ринку.

Другий крок по вирішенню проблеми – імплементація у національне законодавство вимог основних директив та регламентів ЄС з питань протидії зловживанням з цінними паперами для подальшої інтеграції з ринками капіталу ЄС (Регламент MAR, Директива Crim-MAD тощо).

Серед європейських норм, які необхідно буде запровадити:

– подальше розширення заходів впливу, які повинен застосовувати регулятор ринку цінних паперів;

– гнучка та більш об’єктивна система визначення виду заходу впливу та розміру фінансової санкції;

– можливість проведення повноцінних розслідувань та інструменти їх проведення;

– запровадження інституту інформаторів про скоєні або потенційні порушення законодавства;

– запровадження Угоди про врегулювання наслідків вчинення порушень законодавства;

– диверсифікація порушень законодавства за ступенем важкості і видами та багато іншого, що зробить український ринок більш прозорим, чесним і справедливим.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: