Публічність акціонерних товариств набуде реального змісту

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл на тему «Публічність акціонерних товариств: новий зміст, нові перспективи». На ньому був проаналізований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (№5592-д), який готується до розгляду у другому читанні в Парламенті.

ПАТ ЧИ ПрАТ

Документом пропонується, що всі публічні акціонерні товариства (станом на дату набрання чинності законом) будуть вважатися такими, що не здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. Такими, що здійснили публічну пропозицію, будуть вважатися лише ті емітенти, цінні папери яких будуть перебувати у лістингу фондової біржі на дату набрання чинності законом, а також ті емітенти, які у порядку, встановленому НКЦПФР, оприлюднять заяву, що вони здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. До акціонерних товариств, які за цим законопроектом вважатимуться такими, що не здійснювали публічну пропозицію акцій, застосовуватимуться вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», які регулюють діяльність приватних акціонерних товариств.

Як зазначив на круглому столі народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло РІЗАНЕНКО, даний законопроект дає можливість врегулювати певні дисбаланси на українському фондовому ринку. При цьому слід враховувати, що цей ринок сформувався в ході приватизації, яка, між іншим, базувалася на механізмах безоплатної передачі цінних паперів корпоратизованих державних підприємств працівникам та менеджменту підприємств, використанні приватизаційних та компенсаційних сертифікатів тощо. Але набуття у власність акцій у ході такої приватизації, як правило, не було усвідомленим.

Після цього відбувся процес консолідації власності. В Україні існували тисячі акціонерних товариств, з яких лише одиниці були реальними публічними компаніями і розглядали публічність в якості механізму залучення капіталу. У результаті, багато АТ формально вважаються публічними, проте де факто вони приватні. Одним із основних завдань законопроекту є врегулювання даного питання. З цього приводу існують різні думки. Однак, за словами пана Різаненка, треба зосередитись на суті, а не на формі. Можна будь-яку компанію назвати публічною, але якщо її мажоритарний акціонер та менеджмент не збираються залучати до неї капітал через публічні пропозицію акцій та розкривати інформацію, то існування таких інструментів на ринку створює ризики для потенційних необізнаних інвесторів. Тому доцільно, щоб публічними залишились компанії, які реально є такими, готові працювати в цій якості і зацікавлені у виході на ринки капіталу.

Документ містить ряд важливих розділів, зокрема, розділ щодо розкриття інформації та впровадження інституту агентів з розкриття інформації. Його мета – створити конкуренцію у цій сфері та зруйнувати існуючу монополію. Також змінюються вимоги щодо змісту та способів розкриття інформації. Для публічних компаній ці вимоги стають більш деталізованими та приводяться у відповідність до стандартів ЄС. У свою чергу для приватних компаній передбачається спрощення механізмів розкриття інформації.

Директор Департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим ЛІБАНОВ зауважив, що основною передумовою появи даного законопроекту було виконання положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, якою передбачена адаптація вітчизняного законодавства до законодавства Євросоюзу щодо емісії цінних паперів та розкриття інформації емітентами цінних паперів. При цьому проведений аналіз європейського законодавства показав, що одним із головних критеріїв, що використовуються в Європі для поділу компаній на публічні та приватні, є наявність або відсутність публічної пропозиції (або ІРО) цінних паперів компанії. Враховуючи це, основними ідеями, закладеними в документ є, з одного боку, приведення процедур емісії цінних паперів до європейських стандартів, а, з іншого боку, запровадження нових критеріїв поділу компаній на публічні та приватні. Адже зараз таким критерієм в нашій країні є кількість акціонерів, що, в принципі, є неправильним.

Після прийняття закону акціонерні товариства отримають право самостійно вирішувати питання щодо того, в якій формі їм існувати – публічній чи приватній. При цьому критерієм даного процесу стане саме наявність чи відсутність публічної пропозиції цінних паперів. При доопрацюванні законопроекту до другого читання відповідні норми робились максимально зрозумілими та однозначними задля запобігання подвійного тлумачення.

БАНКИ

За словами народного депутата, Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайла ДОВБЕНКА, законопроект, серед іншого, спрямований на повернення довіри до банківських установ, яка була втрачена упродовж останніх років. Документ досить об’ємний. До його другого читання підготовлено понад п’ятсот правок, змін та доповнень.

Виходячи з того, що банки є суспільно-важливими установами, у проекті закону містяться окремі зміни як до базового Закону «Про акціонерні товариства», так і до Закону «Про банки та банківську діяльність». Зокрема, передбачені вимоги до банків щодо розкриття у повному обсязі регулярної інформації у вигляді річного та проміжних звітів, включно зі звітом керівництва, звітом про корпоративне управління та звітом наглядової ради. Тобто банки будуть давати більше публічної інформації. Також передбачається розкриття банками на рівні з публічними товариствами особливої інформації щодо окремих правочинів. Крім того, для банків встановлюється норма щодо виплати дивідендів виключно через депозитарну систему. При цьому для банківських установ, навіть якщо вони діють у формі приватного акціонерного товариства, зберігається умова обов’язкового існування наглядової ради та прописується механізм її діяльності.

Законопроектом пропонується зняти обмеження для банків щодо існування виключно у формі публічних акціонерних товариств. У результаті цього, більша частина банків зможе стати приватними товариствами. Разом із тим, деякі норми щодо діяльності акціонерних товариств усе одно будуть розповсюджуватись на такі банківські установи.

Також пан Довбенко підкреслив, що всі етапи проходження законопроекту відбувалися за участі широкого кола експертів з різних сегментів фінансового ринку. Це дозволило збагатити документ і зробити його більш якісним.

Зі свого боку Директор Департаменту ліцензування НБУ Олександр БЕВЗ підкреслив, що включення до законопроекту норм щодо банків є досить важливим з точки зору гармонізації акціонерного та банківського законодавства. Нацбанк підтримує зазначений проект закону, оскільки він називає речі своїми іменами. Крім того, в частині банківського законодавства документ усуває певні помилки, які були допущені в регулюванні, і закладає підстави для здійснення глобальної реформи корпоративного управління в банках.

Насамперед, як відмітив пан Бевз, йдеться про помилки щодо примусу банків до існування виключно у формі публічних акціонерних товариств. Згідно із законопроектом, банки, як і будь-які інші акціонерні товариства, зможуть самі робити вибір щодо форми існування. Разом із тим, по двох питаннях – корпоративне управління та розкриття інформації – для банків залишаються публічні стандарти, адже в банківських установах присутній публічний інтерес. Такі стандарти передбачають підвищення ролі наглядової ради, збільшення квоти незалежних директорів, застосування до них вимог, передбачених Законом «Про акціонерні товариства», лібералізацію підходів до керівників банків у частині визначення їх професійної придатності.

Паралельно НБУ приділятиме значну увагу фінансовому моніторингу, зокрема моніторингу операцій з цінними паперами, які не мають реального ринкового наповнення, й зазначений законопроект допоможе усунути певну частину передумов виникнення відповідних проблем.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: