Для платіжних систем готують нове законодавство

У Парламенті зареєстровано депутатський проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №7270), запропоновані ним зміни мають за мету удосконалити регулювання платіжних систем та контроль за операційними ризиками їхніх учасників, упорядкувати діяльність платіжних установ на ринку послуг з переказу коштів, надати право платіжним установам відкривати клієнтам рахунки та електронні гаманці, випускати платіжні карти та електронні гроші, а також їх обслуговувати, демонополізувати оплату комунальних та подібних послуг за рахунок використання електронних інвойсів, удосконалити порядок здійснення оверсайту платіжних систем, а також привести національне кримінальне законодавство до вимог європейського законодавства.

Законопроектом пропонується врегулювати такі основні питання:

– надати нове визначення терміну «платіжна система» та ввести в законодавстві поняття «платіжна установа», «постачальники послуг виконання платіжних операцій», наближене до визначення, викладеного в Директиві 2015/2366/ЄС;

– увести в законодавстві поняття «провайдер інтернет-розрахунків» та надати йому визначення;

– надати право платіжним установам, які відповідають вимогам закону щодо розміру статутного капіталу та отримали ліцензію на переказ коштів, відкривати клієнтам рахунки й електронні гаманці, випускати платіжні карти та електронні гроші, їх обслуговувати, а також мати агентів, а Національному банку України – визначати вимоги до платіжних установ для отримання такої ліцензії та розкриття інформації про структуру власності;

– передбачити обов’язки постачальників комунальних та інших послуг виставляти електронні інвойси, надавати банкам, платіжним установам, процесингам, агрегаторам платежів такі інвойси, приймати платежі за такими інвойсами через електронні сервіси та «розносити» платежі, отримані через різних постачальників з переказу, по особовим рахункам споживачів;

– врегулювати технічно-організаційні механізми договірного списання та запровадити процедури, які притаманні договірному списанню;

– змінити назву Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури на Реєстр платіжної інфраструктури та передбачити внесення до нього відомостей щодо: внутрішньодержавних платіжних систем та їхніх учасників; міжнародних платіжних систем, платіжними організаціями яких є резиденти, та їхніх учасників – резидентів та нерезидентів; міжнародних платіжних систем, платіжними організаціями яких є нерезиденти, та їхніх учасників-резидентів; внутрішньобанківських платіжних систем; платіжних установ; провайдерів інтернет-розрахунків; емітентів електронних грошей; комерційних агентів; постачальників послуги надання інформації про стан рахунку; постачальників послуги ініціювання платежу; операторів послуг платіжної інфраструктури;

– запровадити повідомчий характер унесення до Реєстру платіжної інфраструктури відомостей щодо учасників міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами;

– упорядкувати діяльність небанківських фінансових установ на ринку платіжних послуг, зокрема скасувати вимогу щодо необхідності їх участі в платіжній системі для надання послуг з переказу коштів та, натомість, запровадити належний механізм контролю за прозорістю їх розрахунків;

– надати право резидентам України за допомогою електронних грошей сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі, а також здійснювати благодійні (добровільні) внески і пожертвування.

– надати право резидентам України здійснювати/отримувати плату за товари, роботи, послуги електронними грошима, випущеними нерезидентами;

– надати право банкам України відкривати рахунки юридичним особам-нерезидентам;

– у частині здійснення Національним банком нагляду (оверсайта) платіжних систем: запровадити термін «платіжна інфраструктура» та замінити термін «нагляд (оверсайт) платіжних систем» новим терміном «оверсайт платіжної інфраструктури»; віднести до об’єктів оверсайта платіжної інфраструктури тільки тих суб’єктів, які внесені до Реєстру платіжної інфраструктури або які надали до Національного банку документи для внесення відомостей до цього Реєстру, та поширити оверсайт на комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ, що мають ліцензію Національного банку на переказ коштів без відкриття рахунків, а також провайдерів інтернет-розрахунків; передбачити право Національного банку накладати штрафи на юридичних осіб – об’єктів оверсайта та встановити розмір цих штрафів від ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– для зростання довіри клієнтів до платіжних інструментів та сервісів, фінансових та платіжних інститутів у цілому, та, відповідно, зростання кількості безготівкових операції та залишків на рахунках впровадити механізми запобігання або припинення неналежних переказів та переходу фінансової відповідальності на того учасника платіжної операції, який не забезпечив належну безпеку здійснення операції;

– замінити вид покарання (з виключно штрафу на обмеження чи позбавлення волі) за злочин у вигляді незаконних дій з платіжними інструментами та засобами їх ідентифікації, платіжними пристроями, електронними грошима та встановити міру покарання, яка у повній мірі відображає рівень суспільної небезпеки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: