Операції з криптовалютами несуть велику кількість ризиків

Національний банк, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг виступили зі спільною заявою щодо статусу криптовалют в Україні.

Зокрема, фінансові регулятори переконані, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

Разом із тим, регулятори продовжують опрацювання питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними, беручи до уваги позицію регуляторів інших країн та останні тенденції в розвитку таких технологій. Метою такого врегулювання є захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікація суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), механізм оподаткування отриманих доходів, декларування тощо.

Водночас регулятори попереджають, що будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютами. Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик.

ПРАВОВИЙ СТАТУС КРИПТОВАЛЮТ У СВІТІ

На сьогодні серед регуляторів провідних країн світу, зокрема країн Європейського Союзу, немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними.

Наразі нараховується біля тисячі видів криптовалют (їхня кількість постійно змінюється), серед яких найбільшого поширення набули Bitcoin, BitcoinСash, Ethereum, Litecoin та інші. Зростання їхньої популярності у світі відбувається на тлі відсутності єдиного поняття «криптовалюта» («cryptocurrency») – воно варіюється від ототожнення з поняттями «товар», «платіжний засіб», «розрахункова одиниця» до понять «нематеріальний цифровий актив», «інвестиційний актив», «фінансовий актив», «окремий вид цінних паперів» тощо.

Також їх ще називають «віртуальною валютою» («virtual currency») та «цифровою валютою» («digital currency»). Однак ці терміни не можна вважати абсолютними синонімами криптовалюти, оскільки вони ширші за обсягом («криптовалюти» є одним з видів «децентралізованих віртуальних валют» – доповідь FATF «Віртуальні валюти», 2014 рік). Помилковим є й застосування до криптовалют правового режиму валюти виключно через загальновживану назву, що породжує низку правових колізій.

Більшість регуляторів інших країн світу, у тому числі Європейський центробанк, обережно підходять до законодавчих ініціатив та паралельно із власними дослідженнями уважно стежать за подальшим розвитком нових технологій і явищ для розробки найбільш ефективного підходу щодо регулювання операцій з криптовалютами.

ПРАВОВИЙ СТАТУС КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ

З огляду на чинні норми законодавства України (Цивільний кодекс України, Закон «Про Національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закон «Про інформацію» та інші), поняття «криптовалюта» та регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання:

обігу грошових коштів. Оскільки криптовалюта не існує у формі банкнот, монет, записів на рахунках у банках, вона не може бути визнана грошима (грошовими коштами, коштами, грошовими знаками) у трактуванні українського законодавства;

валютного законодавства. Оскільки криптовалюта не має прив’язки до грошової одиниці жодної з держави, вона не може бути визнана валютою або законним платіжним засобом іноземної держави, та не є валютною цінністю в трактуванні валютного законодавства;

обігу електронних грошей та використання платіжних засобів. Оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов’язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;

цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності з цінними паперами. У криптовалюти відсутні ознаки документу та емітента, а саме: не має установленої форми документу з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. А отже, криптовалюта не може бути цінним папером;

крім того, у криптовалюти відсутні ознаки документу у вигляді грошових знаків, відсутній емітент, а також відсутня мета виготовлення. Таким чином, криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у Законі «Про Національний банк України»).

Таким чином, незважаючи на існування у світі численних практик використання криптовалют в якості міри вартості, засобу обміну та накопичення, її складна правова природа не дозволяє ототожнити її з будь-яким із суміжних понять (грошові кошти, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші, цінні папери, грошовий сурогат тощо).

Фінансові регулятори України вважають, що процес внесення змін до законодавства має відбуватись на основі глибокого і деталізованого дослідження криптовалют, її впливу на фінансові ринки, досвіду та останніх рішень інших регуляторів світу тощо.
Вони також наголошують, що законодавче врегулювання в жодному разі не повинно стати на заваді використанню та розвитку сучасних ІТ-технологій у фінансовому секторі та не має спричинити відтік спеціалістів і капіталів або переведення бізнесу за межі держави.

РИЗИКИ ОПЕРАЦІЙ З КРИПТОВАЛЮТАМИ

Як зазначається у заяві, діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків. Фізичні та юридичні особи повинні їх усвідомлювати, перш ніж здійснювати такі операції. До основних ризиків належать:

можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти або інфраструктуру користування;

відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв’язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами в національній чи іноземній валюті, єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

– складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов’язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: